Вічна пісня барв і кольорів, неповторна музика натхнення

Чи помічали ви, шановні читачі, як незвично сяють очі людини, яка займається творчістю? Таку людину вирізняє глибокий погляд, сповнений вогниками. Мабуть, так сяє Божа іскра. На Борівщині є дуже багато народних майстрів, і серце радіє від того, що молодь продовжує традиції нашого народу. Про таких рукодільниць йтиме мова у сьогоднішній розповіді.

Живе у с. Копанки справжня майстриня вишивки – Оксана Коробка. Побачивши її роботи, не відразу зрозумієш – картини написано фарбами чи вишито. Оксана настільки майстерно виконує свої роботи, що важко збагнути, як можна створити таку красу? Її техніка вишивки хрестиком зачаровує – придивляючись, бачиш, якими малесенькими стібками вишиті вироби, як гармонійно поєднано кольори.

Про себе молода майстриня розповіла, що її навчила вишивати мама, яка купила доньці серветку. Оздоблення  вишивкою виконала маленька на той час школярка Оксана. Тоді вона мешкала у Харкові. Одного разу серед школярів відбувся конкурс по вишиванню хрестиком. Там дівчинка посіла ІІ місце. Але вир життєвих подій –  навчання, заміжжя, переїзд на Борівщину, народження синочка Жені – захопив, і часу на вишивання майже не було. Коли підріс син, з’явилася можливість серйозно зайнятися цим видом творчості. Чоловік підтримує захоплення рукоділлям своєї дружини. Оксана замовляє по Інтернету набори для вишивки, але вони зараз коштують дуже дорого. Майстриня каже, що колись  можна було дешевше придбати все необхідне, та часи змінилися, і ціни, на жаль, теж змінилися не в кращий бік. Але рукодільниця не скаржиться, хіба нарікає на те, що через справи по господарству, город влітку майже немає часу. А от взимку можна знайти вільну хвилинку для улюбленої роботи. Вишивання заспокоює, відволікає від усіх проблем. Багато творчих задумів є у Оксани, які, сподіваємося, втіляться в життя і радуватимуть нас своєю чарівністю…

  *           *         *

Хто сказав, що фізик не може бути ліриком? Поспілкувавшись із наступною майстринею, розумієш, математичний склад розуму аж ніяк не заважає творчості. Тетяна Малік  - вчитель фізики і трудового навчання Борівської ЗОШ №2. Скільки прекрасних виробів створено її руками! Це і в’язані речі, і вишивки, і вироби з бісеру та паперу. Але про все по порядку.

 Рукоділлям Тетяна почала займатися з 10 років. Бабуся (яку теж звали Тетяна) навчила її в’язати гачком, спицями й вишивати. Свої вміння вона вдосконалювала, займаючись у гуртках колишнього Будинку піонерів (зараз це  - Борівський Будинок дитячої та юнацької творчості). Тетяна пригадала, що колись вони всією сім’єю відпочивали на морі. Тоді батьки купили їй справжню вовняну пряжу. Свій перший светр вона зв’язала у 14 років. В’язання дуже захопило її – власноруч вив’язала вона багато речей своїм двом братикам, батькам. А коли сама стала мамою – своїм донечкам. На фото ви бачите Тетяну із меншою донечкою Катею. Придивіться, скільки прекрасних, оригінальних виробів створили руки майстрині! Донечка вдягнена у сарафан, який зробила матуся. Тетяна любить імпровізувати з пряжею, пробує різні техніки в’язання, візерунки. Її вироби зроблені гачком та спицями. Із залишків ниток в’яже, комбінуючи, гарні речі та іграшки (ляльки, тварини, комахи). Багато ідей знаходить у Інтернеті, де спілкується та обмінюється досвідом з іншими рукодільницями.

А ще, крім в’язання, Тетяні дуже подобається вишивка. У неї багато вишитих подушок, які майстриня дарує рідним, друзям. Вишиває, в основному, хрестиком. Зараз освоює об’ємну вишивку атласними стрічками, з яких на полотні утворюються чудові візерунки, квіти.

Обох своїх донечок навчає рукоділлю. Зараз із меншою  Катею разом роблять дерева з бісеру. Мама й донька освоїли модульне оригамі. Останнє захоплення – кусудамі (виготовлення об’ємних куль із кольорового паперу).

Потреба у творчій діяльності у цієї рукодільниці дуже сильна – робота над кожним виробом захоплює, завершення виробу приносить величезне задоволення. Творчий процес затягується іноді до ранку, але це – приємна втома, бо щастя від творчості окрилює. Свої знання, досвід щедро передає вона не тільки власним дітям, а й учням, які залюбки відвідують уроки трудового навчання такої гарної вчительки.

  *              *            *

Одного разу проходила  центральною вулицею нашого селища. І не змогла відірвати погляду від сонячних, сяючих веселими кольорами в’язаних виробів для дітей. Розговорилася з жіночкою, яка їх продавала. Виявилося, що створює такі прекрасні речі для малят її донька – Надія Яценко. Неодмінно захотілося познайомитися з молодою майстринею. Перше, що вразило – це сяючі, виразні очі дівчини, а приємний голос моєї співрозмовниці підтвердив, що таку красу може створити лише добра, чуйна людина.

Жила   Надія раніше у с. Шийківка. Їхнє  помешкання розташовувалося далеко від школи – доводилося йти на заняття майже 4 км в один бік. Звичайно, займатися у гуртках не було можливості. Після школи вона отримала спе-ціальність соціального працівника у Харківському обліково – економічному технікумі. Та, на жаль, можливості працювати за фахом не було. Одного зимового вечора вирішила дівчина спробувати свої сили в іншій діяльності, а саме у в’язанні речей для дітей. Надію взагалі ніхто не навчав в’язати, вона опанувала цей вид рукоділля самостійно. Перша робота  – дитячі тапочки у вигляді зайчика з вушками, які вона подарувала подрузі. Надія зрозуміла, що цей вид творчості саме для неї. І з того часу молода рукодільниця постійно вдосконалює свою майстерність, виконуючи вироби як спицями, так і гачком. Деякі ідеї для виробів бере у книжках, які замовляє поштою. Але Надя каже, що ніколи повністю не копіює запропонований виріб, а привносить свої елементи, імпровізує. Їй дуже подобається використовувати в роботі різні нитки, візерунки. Надія постійно у творчому пошуку. Підтримують її мама, тітка, друзі та знайомі. Енергія та тепло рук, які вплітає дбайлива рукодільниця в свої роботи, приносять радість багатьом людям.

Розповідати про майстрів можна нескінченно довго. Але хотілося б наостанок сказати: дуже добре, що не переривається зв’язок поколінь, і рукоділлям залюбки займається молодь.

Тетяна КОЛЕСНІК.

 Чтобы дети были такими же одаренными, влюбленными в свое хобби, обладали множеством умений, их с малолетства нужно обучать, а в самом нежном возрасте для этого подойдут развивающие игрушки: http://panama.ua/categorys/76494/ - этот интернет-магазин обеспечит развлечение с пользой для разума детям от момента рождения до юности.