Пісенний мій краю, любов моя вічна
В останню суботу серпня ми відзначали день села в Борівській Андріївці. Свято проходило в парку біля сільського клубу, де зібралося багато односельчан.
Для них було зроблено виставку народних умільців, свої вишиванки принесли Наталія Галицька, Яна Мегалега, Світлана Пєтухова і 12-річна Анастасія Шаповалова.
Першотравневий сільський голова Оганнес Нерсісян привітав всіх присутніх з Днем села і вручив коровай довгожителю Веселівки, учаснику бойових дій, інваліду Великої Вітчизняної війни Іллі Єфремовичу Сикалу.
Зі словами привітання виступили заступник генерального директора агрофірми «Світанок», головний економіст Володимир Рашевський, а також головний лікар ЦРЛ, заслужений лікар України Любов Віннікова, яка народилася в селі і, звичайно, добре знає історію своєї малої Батьківщини.
А історія Борівської Андріївки сягає у глибину століть. До 1900 року тут був панський хутір (прізвище-Веселий), праворуч від ферми була Борівська Андріївка, в якій налічувалося 27 хат.
Зі слів Якова Яковича Остапенка, нині покійного, будучи підлітком, він знав дідів Дерев’яко і Лемана, які працювали на пана. Нині, де був панський маєток, вже років 40 живе родина Лукачів.
У 1918-19 роках хутір почав розбудовуватися, друга частина села називалася Новоселівка.
Як стверджують старожили, першим забудовником був Арсеній Федорович Кравцов, сьогодні на тому місці живе Надія Григорівна Віннік. Потім тут поселилися Макар Митрофанович Сєроус і Фадій Андрійович Курило. Вони мали все необхідне для того, щоб вести своє господарство, жили безбідно, бо тяжко працювали.
У 1929 році на території села організували колгосп «Червоний жолобок», згодом Веселівку закріпили до Зеленого Гаю, потім воно входило до складу радгоспу імені Постишева, а коли організували радгосп «20-річчя Жовтня» - до цього господарства.
Вважається, що засновниками села були родини Якова Зіновича Коноплі, Яковича Яковича Остапенка, Катерини Кирилівни Колісник та багато ін.
Загалом, про історію села можна розповідати безкінечно, тож ми перейшли до вікторини, присвяченій саме цьому.
З цікавістю односельчани слухали розповідь про бойовий шлях ветерана ВВв Іллі Андрійовича Сикала, який все життя трудився в місцевому радгоспі і звідти пішов на заслужений відпочинок. В 1941 році він був призваний на фронт, запам’ятав свій перший бій - під Ізюмом на річці Стрем’янці. Був тяжко поранений, потрапив у госпіталь. Згодом його направили в Саратов, де трудився до кінця війни в колгоспі.
Не забули на святі і про тих, хто своєю відданою працею теж кували перемогу. Рідні та односельці щиро вітали учасниць війни Олександру Павлівну Забиренко, Варвару Семенівну Кобзар, Марію Іванівну Шаповалову.
Звучали вітання і на адресу серпневих іменинників Василини Наумівни Галян і Вікторії Гаращенко, навіть найменших – п’ятої дитини, доньки Олександри в багатодітній сім’ї Олени Мальцевої.
Для всіх названих сельчан були підготовлені пам’ятні подарунки і музичні вітання.
Привітали з Днем села і представники Борівського куреня українського козацтва. Вони ж приготували сельчанам смачну сюрпу.
Довго над селом лунала музика, спів і веселий сміх веселівчан.
Спонсорами свята виступили приватний підприємець В.М.Рєпка, генеральний директор агрофірми «Світанок» Т.В.Головченко, корівник ФГ «Слобода» Б.І.Головченко, приватні підприємці Г.Н.Нерсісян, В.Г.Шматько.
Галина ШВЕДЧЕНКО.
Завідуюча Першотравневим сільським будинком культури.
