Гріє душу село, моє рідне село
Влітку невелике село Маліївка потопає в зелені, і вже традиційно, в день медового спасу, всі односельчани відзначають день села. Стоїть, заціловане всіма вітрами, колиска любові і пісня душі. Тут стелеться легко дорога до мами, стежина дитинства веде в спориші.
Села, як і люди, мають свою біографію. І у кожного вона своя. На жаль, на сьогоднішній день у Маліївці нараховується лише близько 140 чоловік дорослого населення, село порожніє, але для всіх, хто народився в ньому, воно залишається маленькою Батьківщиною – біля хати різнобарвні квіти, на порозі усміхнена мама, в хаті – тепло і затишно.
Маліївка - красиве і квітуче село, його окрасою є люди – скромні, працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця, життя – джерело людської мудрості і відданості рідній землі. А виживати у таких невеликих селах дуже важко, бо немає роботи. Із працюючих установ залишилися лише сільський клуб, сільська бібліотека, пошта, ФАП, магазин. Із розповідей сельчан зрозуміла, що більшість із них тримають вдома велике підсобне господарство, пораються на городах.
Привітати сельчан з Днем села завітала Піско-Радьківський сільський голова Віра Соловйова. Вона побажала маліївцям щасливої долі, міцного коріння, сибірського довголіття і здоров’я. А настоятель Піско-Радьківського храму отець Олексій поздоровив всіх присутніх з Днем медового спасу і посвятив яблука та мед. Багато добрих слів звучало на святі від завідуючої сільським клубом Ніни Ратушної. Її прізвище співзвучне зі словом «радушна». І Ніна Іванівна, дійсно, як радушна господарка свята не забула про своїх односельчан, згадала всіх іменинників, які народилися у серпні, хто одружився цього ж місяця, не забула про ветеранів ВВв, про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Це свято вона готувала разом із завідуючою сільською бібліотекою-філією Зоєю Петренко.
З Днем народження щиро привітали Ганну Юріївну Малій. Хоча б яку ти вибрав із своїх доріг, хоча б якими не ішов шляхами, та через терни горя і біди ти повертаєшся до мами. Тож свою неньку приїхала привітати Надія Кучер, яка нині мешкає в Боровій.
Найстарішими жителями села є Христина Іванівна Верба і Уляна Омелянівна Щербина.
Добрі слова звучали на адресу подружжя Кислих – Сергія та Вікторії, вони стали на весільний рушник у серпні 19 років тому.
Рідшають ряди ветеранів Великої Вітчизняної війни, їх на селі залишилося лише троє – Іван Федорович Стрілець, Христина Іванівна Верба і Григорій Захарович Довженко. Григорій Захарович пішов на війну, будучи 18-річним хлопцем, разом з однополчанами І Прибалтійського фронту звільняв від німецьких окупантів міста Прибалтики, Європи. В одному з боїв отримав тяжке поранення руки і після двох операцій був комісований.
Проживає в селі і учасник ліквідації на Чорнобильській АЕС Костянтин Андрійович Самарець, його теж привітали з Днем села і побажали міцного здоров’я.
Найбільше свята чекали, звісно ж, найменші жителі села, вони щиро раділи можливості нарівні поспілкуватися з усіма дорослими і «погасати» навколо сільського клубу, де і проходили урочистості.
Що й говорити, в такому маленькому селі люди знають один про одного практично все, тому й спілкуються між собою, як рідні. За столами розмови не стихали довго, а свято продовжувалося до пізнього вечора. Тож довго на Маліївкою лунали і українські пісні, і естрадні, під які всі сельчани витанцьовували.
Спонсорами свята виступили директор Піско-Радьківського будинку-інтернату Володимир Шерстюк, керівник СТОВ «Добробут плюс» Василь Назарько, приватний підприємець Микола Кириченко.
Хочеться побажати всім маліївцям: хай усім добре ведеться, щасливо живеться, щедро родить нива і цвітуть сади.
Олена КОЛЕСНІКОВА.