Сланцевий газ (за і проти)
Сланцевий газ сьогодні став однією з найбільш обговорюваних тем в Україні та Харківській області.
Один із найбільших басейнів, де планується видобуток такого газу і вже розпочато його пошуки, так звана «Юзівська платформа» - умовна ділянка, що охоплює значну частину сходу Харківщини (Ізюмський, Барвінківський, Балакліївський і Первомайський райони) і півночі Донеччини.
В жовтні 2012 року на території Первомайського району Харківської області ( с.Веселе) було офіційно відкрито свердловину Біляївську-400, де компаніями «Шелл» та «Укргазвидобування » розпочалася роз-відка та пошук покладів сланцевого газу.
Актуальність теми видобування сланцевого газу обумовлена нагальністю розуміння всіх аспектів наслідків впровадження технології його видобування. Досвід Європейських країн робить проблему актуальною для вивчення розуміння та аналізу.
Сланцевий газ - це газ, який знаходиться в горючих сланцях, тобто осадових (глинистих, вапнякових та піщанистих) гірських породах. Для видобутку сланцевого газу використовують вертикальне буріння свердловини і гідророзрив пласту (ГРП) - на глибину залягання порід, яка зазвичай складає від 700 до 5000 м ., пробурюється свердловина, що розгалужується в породі на кілька рукавів.
В цю свердловину закачують розчин води, піску та хімічних сполук, які створюють великий тиск і руйнують породу. Газ вивільняється і його можна видобути. Проте відкачати з такою ж легкістю розчин води і реактивів не вдається і зазвичай щонайменше половина цієї високотоксичної рідини залишається у свердловині. Саме в цьому бачать одну з головних загроз видобутку сланцевого газу всі, хто називають його екологічним лихом. Вплив на здоров’я людей та стан флори і фауни хімічних речовин, які застосовуються при розривах, може бути вкрай шкідливим.
Від 20 до 40 % хімічних речовин залишаються під водою, забруднюючи природні ресурси: воду, ґрунти, флору та фауну. 93 % хімічних речовин мають вплив на здоров’я, зокрема, 43 % впливають на ендокринну систему. Порушення здоров’я включають безпліддя, аутизм, діабет, проблеми зі щитовидною залозою, рак. При аварійних ситуаціях газ метан виділятиметься у повітря в великих кількостях, спричиняючи забруднення повітря.
Поверхневе зараження відпрацьованими водами відбувається у процесі відділення даного газу і відпрацьованих вод. Ці води містять багато токсичних речовин, якщо вони попадають у водойми, то спричиняють серйозне зараження.Також зараження відбувається через неналежну утилізацію відпрацьованих вод.
Важливим моментом є здатність компанії-видобувача оперативно реагувати на аварійні ситуації, які можуть спричинити великі руйнування для довкілля.
У 2011 році комітет з енергетики та підприємництва Палати представників Конгресу США,під тиском громадськості, оприлюднив список хімічних речовин, які використовувалися під час технології гідророзриву пласту з 2005 по 2009 рік. Величезною проблемою є утилізація таких речовин, адже значна кількість таких речовин після операції гідророзриву залишається у свердловині, тобто у землі, частина випомповуються назад і повинні бути утилізовані. Тобто, для безпечного добування сланцевого газу необхідна розвинута інфраструктура утилізації відпрацьованої технічної рідини та технічної породи, яка на цей момент в Україні відсутня. При цьому буріння великої кількості свердловин для видобутку СГ (8-15 на 1 км2) і наступна закачка під тиском 5-20 тис мЗ технологічного розчину на 1 свердловину порушують енергетичну рівновагу геологічного середовища, що може призвести, як показав досвід Англії, до виникнення техногенних землетрусів та деформації денної поверхні. Прикладом також може бути штат Арканзас США, де відбувся землетрус 4,7 балів за шкалою Ріхтера, спричинений гідроударами.
Здоров’я людей, безпека довкілля є найбільшими цінностями, тому підходити до питання розробки сланцевого газу в густо населених регіонах України слід надзвичайно обережно.
На усіх стадіях видобування нафти і газу, починаючи з будівництва свердловин, забруднюються підземні, і в першу чергу, ґрунтовні води. Будівництво свердловини Біляївська 400 не є винятком. На сьогоднішній день питна вода в с.Веселе вже не відповідає стандартам питної води. Якщо проаналізувати досвід видобування нетрадиційного газу зарубіжних країн, можна дійти висновку, що через деякий час даний регіон взагалі залишиться без питної води.
В країні, де велику частину території займають сильно перетворені ландшафти, всі техногенні й переважна більшість природних катастроф пов’язані, як правило, з негативними екологічними наслідками таких несприятливих процесів, як забруднення ґрунтів, погіршення якості води, повітря, збіднення біорізноманіття,тощо. Це все зумовлює деградацію природного середовища загалом.
Марина СТЕПАНЕНКО.
Лікар Борівської ЦРЛ та інші.