Жити-значить бути сильною

Сьогодні успішне ведення бізнесу на селі - це швидше виняток, ніж правило, тому кожний приклад такого господарювання заслуговує на увагу. Тим більше, коли керівником сільгосппідприємства є красива жінка, яка на практиці доводить усім, що працювати необхідно в будь-яких умовах.

Турботами рідної землі та  належним ставленням до неї щоденно переймається генеральний директор агрофірми «Світанок» Тамара Головченко. Вона -  одна з небагатьох жінка-керівник сільгосппідприємства у районі, яка займає дану посаду вже 12 років. ЇЇ господарство вдало конкурує з найкращими господарствами району, успішно працює самостійно, без інвесторів. Результат - високі показники у галузі рослинництва. Все це - клопоти жінки-керівника, сільської трудівниці, яка з-поміж професійних турбот має і власні, особисті.

З Тамарою Василівною познайомилася досить давно, коли брала інтерв’ю про проведення польових робіт. Ще тоді зрозуміла, що ця людина віддана своїй справі, любить свою малу Батьківщину, землю, на якій виросла. І головне – вона справжній професіонал своєї справи. Довелося неодноразово бути присутньою під час вирішення поточних проблем, які виникають у господарстві. І щоразу дивувалася її здатності знаходити компромісні варіанти вирішення того чи іншого питання. Завжди врівноважена, вона вміє співчувати людям, які приходять до неї зі своїми проблемами.

Вона  дуже відповідальний керівник, адже від результатів роботи господарства, яке очолює, залежить добробут жителів навколишніх сіл Борівська Андріївка, Зелений Гай, Першотравневе і Копанки. А також, безумовно, важливою для неї є репутація підприємства, авторитет, який підтверджено плідною співпрацею з місцевими органами, власниками земельних паїв, колегами.

Тамара Василівна розповідає про свій життєвий вибір: «Після закінчення Харківського сільськогосподарського інституту імені Докучаєва певний час працювала економістом, агрономом-насінником, головним агрономом і вже 12 років очолюю агрофірму «Світанок».

У народі кажуть: для того, щоб осилити дорогу, потрібно іти. Спочатку було дуже важко, адже треба було очолити господарство і виконувати всі адміністративні, фінансові та інші функції. Але найголовнішим для мене було отримати довіру людей. У виробничих і фінансових питаннях на старті нашої господарчої діяльності я могла спиратися на досвід роботи у радгоспі «20-річчя Жовтня». А от роботу з людьми, звісно, довелося виконувати самотужки. На даний момент саме цей досвід найчастіше стає в нагоді при вирішенні будь-яких питань. Адже для того, щоб люди довірили нам свою землю, потрібно було стати гарним господарем.

Саме після того, коли люди побачили результат і на полях з’явився урожай, працювати стало легше. Мабуть, роботу не потрібно розділяти на чоло-вічу і жіночу, а підходити до неї з відповідальністю. Саме ця відповідальність і є основною мотивацією, яка дає сили та наснагу.

Час не стоїть на місці, а тому у своїй роботі необхідно рухатися вперед, пізнавати нове, навчатися, брати участь у різноманітних тренінгах. Саме цим займається мій син Богдан, який очолює ФГ «Слобода», закінчив сільгоспВУЗ, аспірантуру і є магістром державного управління. Він у постійному пошуку нового – техніки, технології, насіння.

Головне у роботі – не розділяти питання на першочергові і другорядні. Бо кінцевий результат у рослинництві залежить від усіх чинників: обраної технології вирощування, дотримання сівозміни, вибору сортів насіння сільгоспкультур, засобів захисту рослин. Багато уваги приділяємо правильному застосуванню засобів захисту рослин, від цього, вважаю, на 30% залежить врожайність культур.

Та важливо не лише виростити високий врожай, дуже важливо довести його до потрібних кондицій і зберегти. Для цього ми придбали сепаратор «Алмаз», маємо свою лабораторію для визначення якості зерна, постійно контролюємо стан зернових. І це дає свій позитивний результат – реалізуємо продукцію по ціні, яка нас задовольняє.

А це означає, що ми маємо кошти для виплати заробітної плати, сплати податків, придбання якісного насіння, засобів захисту рослин, ПММ, техніки.

Головне - не опускати руки й не давати обставинам ставати вище нас, постійно вчитися та самовдосконалюватися. Для того, щоб бути успішними, потрібно прагнути успіху».

Тамара Василівна - не лише успішний керівник, вона – гарна господиня, любляча дружина, матуся і бабуся. Разом з чоловіком Іваном Максимовичем виховали двох дітей – Богдана і Вікторію. Бабуся дуже пишається ус-піхами свого старшого онука Ігоря, який працює програмістом в успішній київській фірмі, любить всіх онуків: Полінку, Валерію  та Іванка.

Тамара Василівна вважає себе щасливою жінкою: має улюблену роботу, люблячу родину і колектив колег, які поважають свого керівника. Адже запорука успіху полягає і в тому, які люди працюють поруч з тобою. А колектив – в основному жіночий і всі – справжні професіонали своєї справи, порядні та працьовиті.

Колектив редакції щиро вітає всіх жінок, які працювали і працюють у сільському господарстві. Щастя вам, міцного здоров’я, успіхів, родинного благополуччя!

Олена КОЛЕСНІКОВА.