Історія Борівського району
1917 рік, грудень — перший Всеукраїнський з’їзд Рад проголосив Радянську владу в Україні. У Боровій було створено сільську раду та РЕВКОМ, першим головою Борівського РЕВКОМу був Гунько В.Н., головою селищної ради - селянин-бідняк ТарасенкоА.П.,
1924 рік — В Боровій на хуторі Боровому було організовано тракторне товариство, до якого входило 9 середняцьких господарств.
1924 рік — у Боровій уперше почали працювати лікарня, лікар і акушер, вони обслуговували весь район, також почали з’являтися хата-читальня, червоні кутки, гуртки ліквідації безграмотності.
1927 рік — відкрився перший клуб, у якому показували фільми.
1928 рік— перший в селі колгосп має назву «Перша Борівська артіль», в ньому налічувалося близько 30 родин;
сільськогосподарська артіль перейшла на статус комуни з назвою «Ленінський шлях» - головою був селянин-середняк Сикало А.І.
1929 рік — Борівська артіль одержала від держави трактор і грошову допомогу.
1929 рік — в Борівській школі вже був 5 клас, а через 3 роки школа стала семирічною і відбувся перший випуск.
Кінець 1929 року - початок 1930 року — почався масовий вступ селян у колективні господарства, було організовано ТСОЗИ імені Леніна, «Привілля», «Вільне поле», «Червоний прапор», «Кращий робітник», «Червона Москва», «Незаможник», «Зелений кут», «Праця бідняка».
1930 рік — Борівський район був ліквідований. Борова належала до Ізюмського району.
1933 рік — голодомор на Борівщині.
1934 рік — на пустирі був посаджений зелений парк, про нього давно мріяли мешканці села, а засаджувати його почали комсомольці ще в 1928 році.
1935 рік — Борова знову стає центром Бо-рівського району.
1935 рік —в школі відкрито восьмий клас, розпочато будівництво нової школи.
1935 рік — Борівський райком партії порушив клопотання про прискорення будівництва залізниці, яка за проектом, складеним у 20-х роках, мала пройти поблизу Борової.
1936-1937 роки — у парку споруджено Будинок культури на 350 місць, а також кілька приміщень для лікувальних закладів, житлових будинків для службовців, лазню, перукарню, кілька магазинів.
1938 рік — повз селища Борова пройшла залізниця Куп’янськ -Донбас.
1941 рік 22 червня — початок Великої Вітчизняної війни.
1942 рік 8 липня — окупація Борової.
1943 рік 1 лютого — визволення Борової від німецько -фашиських загарбників.
1943 рік, весна — командування Радянських військ звернулося до Борівського райкому КП України з проханням допомогти збудувати міст через Оскіл і відбудувати залізницю. Міст спору-джено за 12 днів, а залізницю від Куп’янська до Святогірська відновлено за 20 днів.
1945 рік — відремонтована повністю двоповерхова школа.
1946-1947 роки — голод на Борівщині.
1957 рік - створено Червонооскільське водосховище.
1958 рік - в центрі села споруджується кінотеатр на 350 місць.
Початок 60 років - у Боровій є невеликі підприємства - маслозавод, млин, олійниця, інкубаторна станція, збудовано водопровід, лазню, прокладено
1987 рік-розпочалося будівництво багатоповерхових будинків в ра-йоні 14 квартала.
1992 рік - у районі розпочата підприємницька діяльність.
1992 рік, вересень - у Боровій відбулося урочисте відкриття церкви.
1995рік, травень-розпочалося будівництво Свято-Миколаївського храму в с. Чернещина.
2000 рік - урочисте відкриття Свято-Миколаївського храму в с. Чернещина.
Ніна ШУТЬКО.
Бібліограф МБВ Борівської ЦБС.
