Трагічними сторінками історії Підвисочанської сільської ради
9 липня в с. Гаврилівка біля Братської могили зібралися люди, щоб ушанувати пам’ять тих, чию молодість і юність 70 років тому обірвав німецький літак. Підвисочанський сільський голова Олександр Чорний разом із працівниками сільської ради організували панахиду, поминальний обід, підвіз людей до Братської могили.
Живим свідком тих подій залишилася Анастасія Трифонівна Харченко, ледве стримуючи сльози, вона розповіла трагічну історію, яка на все життя закарбувалася в її серці і в пам’яті.
- Влітку 1943 року ми з працівниками колгоспу «Пролетарський труд» будували дорогу в с. Гороховатка. На обід завжди була страва з гороху, тому увечері ми ходили по їжу додому, в Гаврилівку. Головою колгоспу на той час був Іван Демидович Висоцький, я як бригадир, звернулася до нього з проханням дати нам хоча б борошна, щоб готувати обіди. Іван Демидович погодився, разом з ним ми поїхали по борошно в Гаврилівку. Настрій в усіх був чудовий, дівчата співали пісні. Ніхто й подумати не міг, що ця пісня буде останньою в їхньому житті… І пісню, і юні серця біля Плоского лісу (неподалік від зупинки в с. Мирне) зупинила бомба, скинута на машину з німецького літака.
Живими дивом залишилося семеро. 8 загиблих потім поховали в Братській могилі с. Гаврилівка.
Анастасію Трифонівну було тяжко поранено в голову й ногу. Її життя довгий час трималося на волосині, врятував її від смерті лікар з с. Калинове Федір Іванович Врюкало. Рани на тілі з часом загоїлися, а душевні тривожать усе життя.
Ольга Андріївна Давиденко, яка працювала головою колгоспу «Заповіт Леніна», того трагічного дня 9 липня 1943 року втратила своїх подруг-однокласниць. Зараз жінка живе в м. Запоріжжя, але часто згадує свою малу батьківщину. Вона звернулася до Анастасії Трифонівни з проханням згадати прізвища та імена людей, які загинули від німецької бомби, і за власні кошти виготовила табличку з їхніми іменами. Щоб не згасла пам’ять про них, на табличці викарбували: Висоцький Іван Демидович, Висоцька Ганна Никифорівна, Висоцька Ліза, Василенко Люба, Гадяцька Олександра, Конопля Поліна, Рибалко Олександра, Волобуєв Іван. Загинули 9 липня 1943 року.
Тетяна ГУНЬКО.
