Це наша історія (до 45-річчя створення району)
Продивляючись документи, які представила начальник архівного відділу РДА Наталія Ніконова, з цікавістю разом читали про історію району. Протягом не одного десятиріччя він був то Гороховатським , Ізюмським, Купянським, то знову Борівським…
Переді мною лежать пожовтілі від часу сторінки протоколу першої сесії Борівської районної ради депутатів трудящих Х скликання від 21 грудня 1966 року. Тобто, перша сесія після того, як востаннє і остаточно відродився наш район. На сесії було обрано виконавчий комітет районної ради, серед яких в.о. голови виконавчого комітету Андрій Лукич Капустник, в.о. заступника голови комітету райради Василь Іванович Хрустенко, в.о. секретаря Олександр Стефанович Соловецький, завідуючі відділами райвиконкому: фінансового – Антон Петрович Мінцев, народної освіти – Микола Андрійович Бардаков, загальним відділом – Дмитро Леонтійович Колеснік, голова комітету народного контролю – Костянтин Павлович Сахно. Також було створено мандатну, сільськогосподарську і бюджетно-фінансові комітети і обрано 30 депутатів районної ради.
Вже на наступному засіданні виконавчого комітету 13 січня 1967 року затверджено комісію по призначенню державних пенсій, а завідуючим райвідділу соціального забезпечення призначено Василя Давидовича Шутька. На цьому ж засіданні затверджено районним військовим комісаром Олексія Васильовича Мудрова.
Листаючи сторінки районної газети за 1967 рік, нарахувала, що на той час в районі налічувалося 9 сільських рад, 15 колгоспів і радгоспів, 30 пунктів по прийманню молока від населення. цілорічно функціонувало 5 дитячих ясел-садків, в яких виховувалося 350 дітей, в колгоспах працювало 25 сезонних дитячих закладів на 800 дітей.
Дуже цікаво було дізнатися, що у вересні 1956 року було відведено земельні ділянки: під будівництво Борівської ветлікарні, спорудження 35-коєчного корпусу лікарні та Борівської інкубаційної станції, у червні наступного - під будівництво райспоживспілки. У 1958 році закладено фундамент для будівництва маслозаводу. А 14 жовтня 1965 року виконавчий комітет Борівської сільської ради прийняв рішення про будівництво середньої і восьмирічної шкіл, пральні, насаджено 2 гектари парку.
В 1966-67 роках йде активна забудова Борової – виділяються земельні ділянки під будівництво Борівського райкому партії, ресторану, готелю на 50 місць, комбінату побутового обслуговування, гуртожитків на 50 і 100 місць, дитячий садок на 140 місць, універмагу, складського майданчику райспоживспілки, Борівського народного суду, друкарні і санаторію-профілакторію для хворих на туберкульоз. Прийнято в експлуатацію Маліївську 8-річну школу, ведеться будівництво двоповерхових багатоквартирних житлових будинків.
У червні 1967 року працівники виконробівської дільниці І.Каверін, В.Ткачов, І.Попов та інші виклали понад
Ось що писали в районці про будівництво житлових будинків на Борівському відділенні радгоспу «20-річчя Жовтня»: «Через декілька днів 12 сімей трудівників відсвяткують своє новосілля в нових квартирах. Майже готовий вже двоповерховий будинок. Слюсарі Л.Й.Климаш та К.М.Карпук монтують перила сходів, а електрозварник І.М.Чикалов їх зварює…» Голова Першотравневої сільради О.Губенко у червневому номері районки розповідає: «За останні 6 років у радгоспі збудовано 69 виробничих, житлових, культурно-освітніх, побутових та інших приміщень. Зокрема, споруджено 16 житлових будинків на 107 квартир. Дільнична лікарня на 25 ліжок розмістилася у новому двоповерховому будинку з центральним опаленням і каналізацією. Минулої осені став до ладу палац культури на 450 місць. В нових приміщеннях розмістилися їдальня, продовольчий і промтоварний магазини, культ маг, контора робкоопу. Сільська рада і контора радгоспу – теж у нових приміщеннях.»
«Ще кращим буде село» - розповідав голова Піско-Радьківської сільради І.Колеснік у матеріалі райгазети від 1 травня 1967 року. «В нинішньому ювілейному році Піски Радьківські стануть ще більш красивими. Незабаром буде закінчено спорудження амбулаторії дільничної лікарні. Закінчується будівництво дитсадка на 90 місць. Через деякий час буде здано в експлуатацію двоквартирний будинок для медпрацівників і чотири двоквартирних для спеціалістів міжколгоспбуду. Вже розпочались роботи по спорудженню водонапірної башти, закінчується укладення водопроводу довжиною
«Висока рентабельність колгоспу дозволяє нам щороку відраховувати значні суми в неподільний фонд – продовжує розповідь економіст колгоспу «Червоний маяк» - Кошти з нього витрачаються на капітальне будівництво, придбання та ремонт техніки тощо. Колгосп завершує спорудження дитячого садка на 90 місць, нещодавно здано в експлуатацію зерносховище на 800 тонн, на електрифікацію села витрачено 38 тисяч карбованців, будуються тваринницькі приміщення. Всього на капітальне будівництво асигновано торік 102,4 тис. карбованців.»
А ще в Пісках-Радьківських було створено потужне підприємство районне об’єднання «Сільгосптехніка». Ось що розповідає слюсар А.Гайворонський: «Ремонтна майстерня, площею 1118 квадратних метрів, обладнана токарними, фрезерними, шліфувальними, точильними, свердлильними та іншими верстатами, двома гідропресами, багатьма стендами для перевірки ремонту всіх вузлів і механізмів. Майстерня має своє водопостачання, центральне опалення, каналізацію. Для колгоспних ремонтників збудовано гуртожиток.»
Про зміни, які відбувалися в Підлимані, розповідав на сторінках районки секретар парторганізації колгоспу «Заповіт Леніна» Г.Алещенко: «Особливо великі зміни сталися тут після переселення в Підлиман людей з сіл Павликівка, Жовтневе та інших, зв’язаного зі спорудженням Червонооскільського водоймища. Найхарактернішими новобудовами останніх років є типове двоповерхове приміщення 8-річної школи з спортзалом, їдальнею та добудовою майстерні; приміщення початкової школи в с.Журавка. Стали до ладу магазини промислових і продовольчих товарів, магазин №8 на новоутвореній вулиці після переселення.
Немале місце в житті підлиманів займає клуб, що одночасно приймає 400 глядачів та слухачів.»
Районний архітектор І.Тирінов (1967 рік) про будівництво в районі: «За останні роки невпізнанно змінилися села Борівщини. Все менше стає на селі глинобитних хаток з солом’яними покрівлями, на їх місці виростають цегляні красені будиночки. Нові вулиці і окремі мікрорайони з’явилися в Гороховатці, Пісках-Радьківських, Новоселівці, Першотравневому. Водопровід все більше витісняє колодязі, в побут трудівників села входить природний газ.
В цьому році проектними організаціями обласного центру розробляються проекти забудови сіл Верхня Солона, Маліївка та Шийківка.»
«За планом будівництва колектив робітників міжколгоспбуду повинні в цьому році побудувати в господарствах району 12 корівників, 4 телятники, 2 свинарники, зерносховище та інші приміщення. На 25 червня споруджується 31 об’єкт. В колгоспах імені Леніна та «Родина» одночасно будуються по 2 корівники, в «Заможному житті» - корівник, в «Червоному маяку» - телятник.» (районна газета «Трудова слава» від 4 липня 1967р.).
«За наказами виборців»- в матеріалі під таким заголовком (районка від 1 червня 1967р.) О.Соловецький, секретар виконкому районної ради розповідає про те, як проходить будівництво на Борівщині: «Так, почалося спорудження восьмирічної школи в колгоспі імені Леніна. На будівельний майданчик завезено цеглу, камінь для фундаменту та інші матеріали, закуплені віконні короби, рами, двері, В цьому році також буде розпочато будівництво восьмирічної школи в селі Чернещина. Частину будівельних матеріалів уже завезено.
Буде розширена Вищесолоненська лікарня, в ній буде не 10, а 25 ліжок. В Пісках-Радьківських незабаром стануть до ладу амбулаторія дільничної лікарні, дитячий садок колгоспу «Червоний маяк», двоквартирний будинок для медичних працівників, , два таких же будинки для працівників міжколгоспбуду. Щоб краще забезпечити жителів питною водою, тут споруджується нова водонапірна башта.
Виконком районної Ради з своїх фондів виділив будівельні матеріали для спорудження медичного пункту в с.Богуславка.
Колектив ПМК-88 тресту «Донбасводбуд» в Гороховатці на глибокій ярузі споруджує греблю. Це забезпечить хороший зв’язок гороховатки з Бастином.
Закінчується будівництво клубу в с.Калинове, споруджується клубне приміщення у Підвисокому. Відкрито нову автобусну лінію по маршруту Борова-Богуславка-Лозова.»
«Чудовий подарунок готує колгосп «Дружба» своїм трудівникам – розповідають журналісти районки (17 жовтня 1967р.) – вони одержать новий клуб на 450 місць. В цьому ж році колгосп побудував нове приміщення фельдшерського пункту, де буде і родильне відділення. Для кращих колгоспників артіль побудувала понад 10 цегляних будинків. Планують закласти нову школу і посадити фруктовий сад.
До революції село Калинове було панським. Люди жили в обшарпаних хатинах з неогородженими подвір’ями. В селі була церква і школа, до якої ходило 20 учнів, їх вчили 1 учитель та викладач закону Божого. Ліс був панським. В 1929 році в Калиновому організувалося перше колективне господарство, згодом їх було три: «Пролетарська праця, «Рання зоря» і «Нове життя». В районці за 20 травня 1967 року голова колгоспу «Нове життя» Петро Трохимович Малій розповідає: «зараз в колгоспі працює 15 тракторів, 3 зернові комбайни, 5 кукурудзозбиральних, 3 бурякозбиральних, є багато сівалок, культиваторів, іншого сільськогосподарського приладдя.»
«В селах, які входять до складу Богуславської сільської ради, нинішній рік можна сміливо назвати роком великого будівництва. – розповідає голова Богуславської сільради В.Сало на сторінках районки. – Тільки в цьому (1967) році в колгоспі «Зоря» побудовано два тваринницьких приміщення на сто голів телят кожен, хорошу колгоспну контору. В невеликому селі Нова Кругляківка збудовано бригадний клуб на 75 місць, а в селі Богуславка проведено капітальний ремонт сільського клубу.
Розпочалося будівництво великого магазину в с.Загризове. Він матиме два входи і три відділення: продуктове, промтоварне та господарське. За рішенням виконкому в селі Богуславка споруджується капітальне приміщення медпункту.
Цього року в артілі «Рассвет» здано в дію приміщення дитячого садка для дітей колгоспників і гуртожиток. Лише в цьому році відсвяткували новосілля в добротних цегляних будинках понад 20 сімей колгоспників.»
Про село та його новобудови Г. Калюга, голова виконкому гороховатської сільської ради: «Нещодавно в Гороховатці побудовані нові середня і початкова школи, приміщення сільради, аптеки, дитячі ясла, відділення пошти, кілька магазинів. В Бахтині, Голубівці, Мирному стали до ладу початкові школи. Більш як втроє розширилась технічна база колгоспу «Родина» - 15 автомобілів, 24 трактори, 13 комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин. Зростає матеріальний добробут колгоспників.»
Про історію створення артілей на території Чернещинської сільської ради, колгоспу «Новий шлях» веде розмову голова Андріївської сільської ради Р.Стариков: «В 1930 році всі навколишні комуни об’єдналися у великий колгосп. В 1931 році це господарство розпалося на 6 невеликих артілей. Дві з них «Змагання» та імені Сталіна – і становлять основу колгоспу «Новий шлях», що організувався в 1932 році і існує понині…Розрослося село. Тепер тут новий клуб на 420 місць з паровим опаленням та кімнатами для роботи гуртків, 8-річна школа, дитячі ясла, ремонтна майстерня, 2 медпункти, 4 магазини, баня. Щорічно за парти сідають 170-180 дітей, в сільській бібліотеці налічується більше 5 тис. книг, в колгоспі трудяться 6 спеціалістів сільського господарства, на полях прцюють 20 тракторів.»
Про історію села Шийківка та його розбудову говорить на сторінках районки сількор А.Горенко: «В 1958 році наші три артілі були об’єднані в один колгосп імені Калініна (зараз «50-річчя Жовтня»). Господарство це зараз має багато тракторів, понад 10 грузовиків, село повністю радіофіковано і електрифіковано. Останнім часом збудовано багато типових споруд, в тім числі школу, дитячий садок, клуб, два тваринницькі приміщення. Будується колгоспна контора, зерносховище, майстерня для ремонту сільськогосподарських машин. Правління нашого колгоспу допомагає трудівникам будувати світлі просторі будинки, понад 50 колгоспників мають свої мотоцикли, над багатьма будинками височать телевізійні щогли.»
Хочеться також відзначити, що саме в 1967 році, а саме 30 березня вийшов номер районки з новою назвою «Трудова слава».
Підготувала Олена КОЛЕСНІКОВА.
