Авторское, Общество

Мелодії сердець для хмельниччан

мелодії сердець (1)Волонтери-музиканти Максим і Орися та ізюмська поетеса Тетяна Гребенюк радували своєю твор-чістю та дарували мелодії сердець хлопцям зі спе-ціальної роти патрульної служби міліції особливого призначення «Богдан»  ГУ МВС України в Хмельницькій області, які  з липня місяця несуть службу на Борівщині.

Максим – шкільний вчитель з Рівненщини, служив в Національній гвардії, брав участь в АТО. Після тяжкого поранення і контузії вирішив продовжити боротьбу за Україну, за розум і душі українців з гітарою в руках.   Пані Орися – викладач по класу скрипки у Львівській консерваторії. Познайомились вони на Майдані. Саме там склався їх музичний дует: гітара та скрипка. Тепер своєю творчістю вони підтримують бойовий дух бійців на сході, зігрівають теплом своїх сердець тих, хто нас захищає. А творчість їх дійсно зігріває і надихає, адже високий професіоналізм музикантів доповнюється багатим, різноманітним, іноді навіть неочікуваним репертуаром і душевним теплом, щирістю, глибиною емоцій виконавців. Гімн України у виконанні гітари і скрипки звучав неперевершено.  Краяли душу «Плине кача», хіти «Океану Ельзи», підбадьорювали повстанські українські пісні та карпатські коломийки. Дивували артисти і майстерністю виконання шедеврів світової класики.

В перервах між музичними номерами глядачі, затамувавши подих, слухали вірші ізюмської поетеси Тетяни Гребенюк в авторському виконанні. Тетяна Олександрівна – медичний працівник за фахом, автор кількох поетичних книг, переможець регіонального конкурсу «Вічне слово Кобзаря» у 2013 році, член ТАЛ «Слобожанщина». Творча особистість дуже глибоко переживає події сьогодення і всі ці переживання, емоції виливаються музикою слів в пронизливих, проникливих, і таких актуальних сьогодні для нас віршах.

мелодії сердець (2)Це неочікуване свято для хмельниччан стало можливим завдяки сприянню та тісній співпраці голови Ізюмської райдержадміністрації Любові Шамрай та голови Борівської райдержадміністрації Віталія Кіяна.  Керівники звернулися до наших захисників зі словами вдячності за їхню самовіддану службу, за те, що вони змогли захистити наші домівки від страшної війни і продовжують стояти на захисті нашого миру і спокою. Щирі слова вдячності та побажання миру і щасливих новорічних свят в рідних домівках були збагачені подарунками від ізюмчан – бійці отримали на пам’ять по маленькій «захалявній» книжечці «Герої не вмирають». Це збірка віршів ізюмських поетів, присвячена українським воїнам-захисникам, що загинули на Донбасі.

Після концерту глядачі щиро дякували волонтерам за творчу підтримку  та емоційно обмінювались враженнями в черзі за автографами Тетяни Гребенюк. «Напишіть моїй доньці, щоб вчилася добре» - звертався до поетеси боєць роти «Богдан»… І донька обов’язково буде вчитися добре, адже саме заради її майбутнього тато зараз  захищає Батьківщину разом зі своїми побратимами, разом з усім українським народом і нова країна буквально народжується і постає в свідомості кожного українця.  А це найголовніше, адже наша країна починається з кожного з нас.

Оксана Дудник.

 

Почту за честь

в боях за Украину

Сражаясь, коль придётся, умереть.

Война не где-то за соседним тыном –

Её в подвалах не пересидеть.

 

Не переждать, надеясь, обойдётся,

Россия не чужая нам  страна,

О землю Тризуб,

триколор – под солнце

И тридцать серебром отдай сполна!

 

А что потом?

Людьми второго сорта

И ваших внуков будут и детей

Публично называть,

а гордость – к чёрту!

Живи как «быдло»

просто, без затей.

 

Под свист кнута замри,

Послушной массой

И «одобрям-с».

Не вздумай возражать,

Когда детей, как пушечное мясо,

Отправят за Россию воевать.

 

Пустуют лагеря в Сибири дальней,

Где деда моего почиет прах.

Я думаю, сей участи печальной

И мне не избежать,

коль сможет враг,

 

Который, так недавно,

был нам братом,

На танках принести «благую весть»…

Я безоружна.

Я стою с плакатом.

Я Украинка.

Я имею честь!

 

Татьяна Гребенюк.

мелодії сердець