Пам’ять жива

Щоб ушанувати тих, хто загинув у страшні роки голодомору 1932 -1933 років, у смт. Борова відбувся жалобний захід. У жалобній церемонії взяли участь селищний голова Олександр Тертишний, який провів мітинг пам’яті, заступник голови РДА Ольга Суховій, заступник голови районної ради Анатолій Васильєв,  керівники та працівники установ, організацій, підприємств.

 Роки, що віддаляють нас від українського го­лодомору, не вивітрили з нам’яті народної жаху пережито­го. Лихоліття 33-го і досі болять невигойною раною в душі кожного українця, бо не було селянської родини в тодішній Україні, яку  б обійшла ця біда, коли голодна смерть забирала дітей і їхніх матерів.

«Ми повинні пам’ятати людей, які стали жертвами страшного лиха, чорними сторінками вписаного в нашу історію - голодомору, - сказав у своєму виступі Олександр Тертишний. - Люди помирали в страшних муках, спустошувалися цілі села. Пам’ять про ці трагічні роки має жити в наших серцях, і нехай ніколи такого горя більше не зазнають люди».

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, до пам’ятного знаку поклали квіти й запалили свічки. Настоятель Борівського храму отець Іоанн відслужив панахиду по померлим у роки голодомору.

24 листопада о 16 годині в багатьох вікнах запалали свічки: так ушановували пам’ять невинно померлих в голодні 1932-1933 роки. 

Тетяна ГУНЬКО.