Голодомор 32-33: пам’ятати, щоб не повторити…

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?

Де фільм, який нам показав би голод,

Отой проклятий 33-й рік?

Який співець поему склав про холод,

Чи розповів, як то людей в наш вік

Крушив і чавив пролетарський молот?

В скількох кровях купаючи той герб,

Жнива справляв на людській ниві серп?

Юрій Клен «Прокляті роки» (1937)

ГОЛОДОМОР 32.181 рік пройшов із часу трагедії українського народу…  81 рік страшної пам’яті очевидців… 81 рік… Ці сторінки нашої історії завжди будуть одними з най-трагічніших, найжорстокіших, найстрашніших. Адже тоді, в першій  половині ХХ століття, радянська влада зробила  все, щоб знищити українців і обрала для цього один з найбезжалісніших способів – голод.

Минулої п’ятниці, біля нового Пам’ятного знаку жертвам Голодоморів, бо-рівчани вшанували пам’ять безневинно загиблих, закатованих голодом українців. Люди несли з собою квіти, свічки, символічні хлібні колоски…

Від минулорічної жалоби ця подія відрізнялась масовістю, адже 2014 рік дав нам всім зрозуміти і ще глибше усвідомити всю трагічність і  безповоротність нашого історичного буття.

До присутніх зі словами співчуття і скорботи звернувся заступник голови райдержадміністрації Сергій Шутько:

- Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, як Голодомор 1932 - 1933 років, історія людства ще не знала. У період з квітня 1932 по листопад 1933 рр., тобто практично за 500 днів, в Україні загинули мільйони безвинних людей. Дослідники називають цифру близько 4 мільйонів жертв в Україні. Тобто щодня вмирало 8 тис. людей, а це майже половина населення нашого району. Тяглові бригади хлібозаготівель нишпорили повсюди і забирали все, що могли знайти. Після цього в селах не лишилося нічого. Уже не було ані їжі, ані насіння для посіву. Ті, хто вижив, розповідають про масову загибель від голоду, про вимирання цілих сіл, про бездомних дітей і дорослих, які вмирали!!!

Борівський район також заплатив страшну ціну Голодомору. За поперед-німи даними ми втратили більше трьох тисяч людських життів. Найбільш постраждалими вважаються села Богуславської, Вищесолоненської, Піско-Радьківської сільських рад.

З нагоди 81-ої річниці пам’яті про жертви Голодомору, за ініціативи громадської організації «Суспільна служба України» та всебічній підтримці районної державної адміністрації, селищної ради, керівників фермерських господарств, підприємств та організацій району, громадськості на цьому місці встановлено новий Пам’ятний знак жертвам Голодомору.

Україна вшановує своїх загиблих предків простим, щирим молебнем та панахидою. Тож схилімо низько голови в скорботну хвилину і вшануємо пам’ять жертв голодоморів хвилиною мовчання і запалюванням поминальних свічок. Вічна пам’ять загиблим!

ГОЛОДОМОР 32.2Після панахиди і вшанування пам’яті безвинно загиблих в роки геноциду Сергій Шутько нагадав, що наряду з Днем Голодомору, який відзначається 22 листопада,  21 листопада у відповідності до Указу Президента України Петра Порошенка Україна відзначає День Гідності та Свободи. Бо Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, тобто Революція Гідності. Від імені районної державної адміністрації та районної ради Сергій Павлович привітав всіх з цим святом – Днем Гідності та Свободи.

Ці два листопадових Дні тісно пов’язані між собою. Вони є символом страждань і боротьби українського народу. Так, українців неодноразово намагалися знищити. Держава, яка починаючи з ХVII століття захоплювала українські землі виключно підступом і обманом, порушуючи всі існуючі договори і домовленості, намагалася убезпечити себе від національно-визвольної боротьби поневоленого народу, присвоїти собі його героїчну історію та багаті землі. Це можливо зробити лише шляхом знищення історичної пам’яті, самосвідомості нації, мови, самобутності культури – шляхом знищення всього народу. І в 1930-х роках Росії це майже вдалося. Схожу політику ми спостерігаємо і зараз. Намагаючись зруйнувати нашу державу, захопити наші території «східний сусід» веде війну по всіх фронтах, не цураючись навіть найогидніших її проявів. Переписується історія,  створюється зовсім інша, неіснуюча реальність, оббріхується українська нація.   На центральних російських телеканалах фабрикуються сюжети про нібито розіп’ятих маленьких хлопчиків, зґвалтованих бабусь, рабів для бійців Національної гвардії і т.ін. Складно уявити, як можна таке вигадати, та ще складніше зрозуміти, як можна в це вірити. І навіть страшно подумати, до яких ще злочинів здатна вдатися Росія, щоб, прийшовши знову на наші землі, знищити українців раз і назавжди. Однак ми вистояли тоді, і вистоїмо знову, адже за нашими плечима багато-мільйонна підтримка прадідів, які знали ціну життя і свободи.  Головне - пам’ятати, щоб уміти захистити себе. Пам’ятати, щоб не повторити! Пам’ятати, щоб жити!!!

Оксана Дудник.


Новости Украины - trudovaslava.info

 
 

Еще из этой рубрики:

Здесь вы можете написать комментарий к записи "Голодомор 32-33: пам’ятати, щоб не повторити…"

* Текст комментария
* Обязательные для заполнения поля


Архивы
Наша статистика
Яндекс.Метрика
Читать нас
Связаться с нами