Закон и мы

Запит на публічну інформацію

Запит на публічну   інформацію

Відповідь на запит має цілком відповідати суті запиту, тобто щодо кожної з частини запитуваної інформації в ній має міститися відповідна інформація або мотивована відмова в її наданні.

Відповідь на запит може містити:

1) всю запитувану інформацію; 2) частину інформації та відмову в задоволенні запиту в іншій частині; 3) відмову в задоволенні запиту повністю.

Розпорядник відмовляє в задоволенні запиту (частина перша статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), якщо:

1) він не володіє і юридично не зобов’язаний володіти запитуваною інформацією. Якщо ж розпорядник відповідно до законодавства повинен володіти певною інформацією, то у відповідь на запит він повинен її створити або отримати в інших осіб, які такою інформацією володіють – це єдиний виняток із загального правила, відповідно до якого на запит надається лише та інформація, якою розпорядник володіє; 2) запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст. 6 Закону (законний інтерес обмежити доступ переважає конкуруючий суспільний інтерес); 3) запитувач не оплатив передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати на копіювання або друк, хоч і був повідомлений про необхідність відшкодування фактичних витрат та реквізитів до сплати; 4) запит не містить інформації, передбаченої ч.5 ст.19 Закону. 

Письмова відмова в задоволенні запиту з урахуванням ч.4, ст22 Закону має містити: прізвище, ім’я, по-батькові, а також підпис відповідального працівника, його посаду, дату відмови, фактичні та юридичні підстави відмови, зокрема, вказати законний інтерес, захист якого переважає конкуруючий суспільний інтерес в наданні інформації, обґрунтування чому він переважає, реєстраційний номер запиту в розпорядника, повні найменування, адреси вищестоящого стосовно розпорядника органу (за наявності), до якого можна звернутися з оскарженням відмови, строки оскарження.