Общество

Нова загроза: картопляна міль!

Нова загроза: картопляна міль!

На наших городах і полях поширюється ще один шкідник -картопляна міль (лат. Phthorimaea operculella Zell) - це небезпечний карантинний шкідник, обмежено поширений на території України. Пошкоджує картоплю (особливо бульби  у сховищах),тютюн, баклажани, томати, перець та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Це  метелик розміром 12 – 16 мм, передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениця завдовжки 8 – 10 мм, жовтувато-рожева чи сіро-зелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу. Комаха теплолюбива, може розвиватися не тільки влітку, але і взимку за температури зберігання картоплі вище 10 С.

Розмножується шкідник у полі та в сховищах. За рік в Україні дає 4-5 поколінь. Виліт метеликів відбувається в травні.  Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць. Гусениці можуть переносити різкі коливання температур і при промерзанні бульб залишаються живими. За сприятливих умов в сховищі розмножується цей шкідник безперервно.

Найбільше картопляна міль пошкоджує картоплю.Гусениці молодших віків часто роблять ходи в центральній жилці листка, а потім проникають у листки, поїдають паренхімну тканину. В результаті утворюються «міни», за якими можна швидко виявити місцезнаходження картопляної молi. Характерною ознакою пошкодження бульб картоплі є екскременти гусениць молі на поверхні бульб. Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошко-джені картопляною міллю, стають непридатними для садіння та переробки.

Найдієвішими заходами боротьби є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів: систематичне обстеження полів, місць складання і зберігання картоплі; просторова ізоляція пасльонових культур у сівозмінах; глибока оранка полів з-під пасльонових; збирання врожаю до відмирання бадилля в стислий термін; післязбиральне знищення залишків бадилля; оптимальний режим лікувального й основного періодів зберігання картоплі; карантинні заходи щодо попередження поширення картопляної молі.

З метою профілактики доцільно проводити обробку бульб картоплі перед закладкою на зберігання біологічними препаратами лепідоцид і бітоксібаціллін (0,3 і 0,5 л / т, витрата води - 80 л / т) за допомогою ранцевих обприскувачів різних типів. Якщо температура в сховищі 10 - 26 ° С, ці біо-препарати забезпечують ефективність на 80-100%.

Найефективнішими методами боротьби з картопляною міллю є агротехнічні методи; висаджування здорового посадкового матеріалу, підгортання рослин, так як самка шкідника відкладає яйця в бульби, які знаходяться майже на поверхні грунту, при виявленні заражених рослин їх необхідно знищувати, необхідно знищувати пасльонові бур’яни, на яких може розмножуватись шкідник. З хімічних засобів захисту рослин можна застосовувати препарати відповідно до „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні” – це такі пестициди, як Арріво, Інта-Вір, Децис-Профі, Децис-Екстра, Бі-58 Новий, Шарпей.

У цьому році спеціалісти   виявили, що  помідори, які завозились  з Одеської області (похо-дженням з Туреччини та Сірії), були заражені цим шкідником. І таких випадків зафіксовано майже 120. Завезти карантинні орга-нізми нескладно, а ось виявити їх вчасно, локалізувати та ліквідувати набагато важче. Це вимагає чималих затрат. У фітосанітарній інспекції сподіваються на розуміння підприємців, бо тільки спільними зусиллями можна протистояти цьому небезпечному шкіднику.

Наталія Кулик.

Провідний спеціаліст відділу дозвільної системи Держфітоінспекції-державний фітосанітарний інспектор.