Официально

Можливі ризики нелегальної праці

Можливі ризики нелегальної праці

На жаль, у наш час почастішали випадки неофіційного працевлаштування – без оформлення запису в трудовій книжці та укладання трудового договору. Проте кожен, хто наймається на роботу, повинен пам’ятати, що в таких випадках  відсутні будь-які гарантії, а не лише соціальні  - оплата лікарняних, щорічна відпустка, відпустка по догляду за дитиною, виплата страховки у разі нещасного випадку на виробництві; гарантії при звільненні та інші. Немає навіть гарантії, що Вам будуть виплачувати заробітну плату. Частина найманих працівників нерідко вважає для себе прийнятним працювати в “тіні”.  Відтак, одних у “тіні” приваблює вища зарплата в “конверті”, не-оподатковувані заробітки, несплата внесків до со-ціальних фондів, іншим подобається менша, ніж у бюджетній сфері, регламентованість робочого дня та спрощений порядок приймання на роботу: ні конкурсного відбору, ні податкових декларацій, навіть трудової книжки не вимагають. Лише потім багато хто з них зрозуміє свою необачність та шкодуватиме, що дав себе ошукати. Але довести в суді факт Вашої роботи на даному підприємстві, або у фізичної особи-підприємця буде непросто.

       Трудовий договір між роботодавцем і найманим працівником – єдиний законний спосіб оформити трудові взаємовідносини, що і передбачено статтею 24-1 Кодексу законів про працю.  Кабінет Міністрів України з 1 липня 2001 року започаткував обов’язкову реєстрацію в місцевих центрах зайнятості таких договорів. Це дозволяє впорядкувати рівень регламентованої зайнятості, ставить заслін працедавцям, схильним до нелегального використання найманих працівників. Під час укладення трудового договору підприємець зобов’язаний його зареєструвати в тижневий термін з моменту фактичного допущення працівника до роботи у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством соціальної політики України. Період роботи за трудовим договором заноситься до трудової книжки найманого працівника, реєструється та засвідчується печаткою місцевого центру зайнятості.

            Роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його потрібними для роботи засобами, визначити тривалість робочого часу /не може перевищувати 40 год. на тиждень/ та достовірно обліковувати робочий час та час відпочинку в табелях робочого часу, нараховувати заробітну плату з урахуванням складності виконуваної працівником роботи та його кваліфікації,  виплачувати її з відповідним документальним підтвердженням не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки має бути не менше, ніж 24 календарних дні.

          Роботодавець зобов’язаний виконувати всі названі соціальні гарантії. Факт недотримання однієї з вимог розцінюється як порушення законодавства про працю і може бути підставою для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності (стаття 41 КУпАП). А згідно зі статтею 172 Кримінального кодексу України за використання роботодавцями прихованих трудових відносин та виплату заробітної плати в “конвертах” встановлена кримінальна відповідальність.

             Лише додержання працедавцем трудового законодавства та законодавства про зайнятість гарантує стабільний прибутковий бізнес і дасть змогу уникнути непорозумінь із найманим працівником і контролюючими органами.

Галина МЄЛКИХ.

Начальник відділу праці та зайнятості населення управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА .