Официально

На все приходить час розплати

На все приходить час розплати

12 жовтня екс-прем’єру України Юлії Тимошенко пред’явлено звинувачення у здійсненні злочину за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. Якщо простіше, то за покладання боргів корпорації «Єдині енергетичні системи України» на державний бюджет нашої держави. Цього разу Тимошенко звинувачують у темних справах ЄЕСУ другої половини 90-х років.

 

У кожного політика в умовах пострадянської дійсності встигли сформуватись свої таємниці. У час «дикого капіталізму» та первинного накопичення фінансових активів, багато хто розумів, що за рахунок держави можна досить вдало увійти в історію країни. Крім того, «життя з бюджету» давало впевненість у матеріальній стабільності на довгі десятиліття для себе і своєї родини.

Історія корпорації «Єдині енергетичні системи України» починається з 1991 року. Саме тоді виникла корпорація «Український бензин». У 1995 році назву корпорації змінено на ЄЕСУ, а її президентом стає Юлія Тимошенко. За часів президентства Юлії Володимирівни компанія перетворюється на найбільшого імпортера природного газу до України. В основному, в період з 1995 по 1997 рік, корпорація ЄЕСУ співпрацювала з Російською Федерацією та країнами Середньої Азії. Грошові обороти йшли шалені. Експерти сходяться до думки, що вже тоді Юлія Тимошенко була занепокоєна покровительством Павла Лазаренка. В неї починали формуватись наміри зіграти свою, окрему партію на шаховій дошці української політики.

Роль ЄЕСУ для політичної кар’єри Тимошенко ще не до кінця вивчена і дослідниками, і журналістами, і тепер вже слідчими органами. Проте, варто відзначити, що саме президентство в ЄЕСУ стало трампліном для Юлії Володимирівни з якого, вона почала свій шлях з великого бізнесу у таку ж велику політику. І тому сьогоднішні вимоги російського міністерства оброни оплатити контракти Тимошенко 15-річної давнини, що найменше, кидають недобру тінь на державу Україна.

В тому, що ЄЕСУ під керівництвом екс-прем’єра були організаторами доволі примітивної шахрайської схеми, впевнена переважна більшість громадськості та експертних кіл. Виникає дивний парадокс, коли виявляється, що українців не турбує провина Тимошенко. Їх цікавить, чи, взагалі, вона сидітиме у в’язниці. Те, що Юлія Володимирівна винна, розуміється, як щось природне, таке, що знаєш вже багато років.

Сьогодні міністр оборони Росії Анатолій Сердюков вимагає від уряду України виплатити усі борги Тимошенко по справам ЄЕСУ за 1996-1997 роки. Мало того, росіяни офіційно заявляють де тільки можуть, що у разі несплати боргів, вони звертатимуться до судових інстанцій. Як внутрішньодержавних, так і міжнародних. Тому виходить дивна ситуація, коли політичні опоненти Тимошенко на пару з українським народом змушені платити за темні справи екс-прем’єра.

Про існування боргу знають усі, кого це стосується, і знають давно. Влітку цього року навіть сама Юлія Тимошенко, з властивим їй цинізмом, у інтерв’ю ЗМІ опосередковано визнала порушення ЄЕСУ. При цьому екс-прем’єр публічно заявила, що нікому нічого віддавати не потрібно. Пригадується й той факт, що ще декілька років тому назад, коли Тимошенко займала посаду прем’єр-міністра України, вона взагалі і не думала про той клятий борг. Хто знає скільки їх було у далекі 90-і?

Проте, факт залишається фактом. Сьогодні існує вимога міністерства оборони РФ до уряду України. Росіяни наполягають на поверненні 405,3 мільйонів доларів. Заплатити має держава Україна. Саме такий варіант передбачають умови договору Тимошенко та росіян у 1996 році.

Справа боргів ЄЕСУ перед іноземним партнером (в даному випадку – російським міністерством оборони) ще увійде у підручники та праці з дослідження державної корупції. Лазаренко був гарним вчителем, а Тимошенко старанною та уважною ученицею. Якщо вони хотіли залишити слід в історії України, то їм це вдалось.

Леонід Міщенко.

2 комментария на “На все приходить час розплати

  1. «Життя з бюджету» для можновладців продовжується до сьогоднішнього дня. Українців цікавить: коли вже «усе сядут»?

  2. Ух сколько пафоса в статье! Правды столько, что аж в глаза колет. Вот только возникает вопрос: «А у кого рыльце не в пуху?»

Комментарии закрыты.