Общество

Борівщина від батька до сина

 

Борівщина від батька до сина

Жовтень…Що не день, то все дедалі більше нових барв уплітається у вінок осені, все навколо розмальоване теплими кольорами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. І що з того, що майже весь час сіється нудний дощ? Ви погляньте навколо: небо, ніби зв’язане з мокрою землею сірими ниточками дощу, а на листочках крапельки, неначе сльозинки. Небо чомусь плаче, а може, воно не плаче, а напуває стомлену землю? А на гілочках дерев нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. Яка краса!

 

І незважаючи на погоду, сьогодні у всіх піднесений настрій, на Борівщині свято – ми відзначаємо 90-річний ювілей району. А ювілей – це час, коли підбиваються підсумки, згадується найцікавіше. Писати про історію великого району достатньо важко, адже необхідно  стисло розповісти про 90-річну історію Борівщини. Тож вирішила звернутися до архівного відділу райдержадміністрації і разом із завідуючою Наталією Ніконовою прогорнули пожовтілі від часу сторінки районної газети «Трудова слава» за декілька років, де, власне, і писалася історія нашого району. І ось про що ми дізналися.

1923 рік - вперше створено Борівський район після скасування старого адмінподілу. Першим секретарем районного комуністичного осередку був Ф.Н.Мігіц, головою райвиконкому Д.І.Логвиненко.

 До революції в районі була лише одна лікарня з лікарем і двома середніми медпрацівниками, 2 фельдшерські пункти з двома медпрацівниками і не було жодної аптеки.

У 1967 році в районі вже  працювало 22 лікарні, 60 середніх медичних працівників. Крім районної, було 4 дільничних лікарні, 18 фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 аптеки.

Цього ж року на Борівщині запрацювали РБК, 16 сільських і 2 колгоспних клуби, радгоспний Палац культури, 17 сільських і районна бібліотека із загальним книжковим фондом майже 150 тис. примірників.

 20 церковно-приходських і земських шкіл з 3-класним навчанням, 28 вчителів, 800-900 учнів було до революції. У 1967 році працювали 4 середніх, 15 восьмирічних та 18 початкових шкіл, у яких навчалися 4067 дітей. У школах працювали 333 вчителі. Діяли вечірня середня школа сільської молоді і заочна середня школа.

У 1967 році починають діяти нові магазини в с.Морозівка, Шийківка, Чернещина, Борівського відділення радгоспу «20-річчя Жовтня», споруджуються - у селах Глущенкове, Піски-Радьківські, Вище Солоне, Загризове.

Цього ж року у районці за 29 липня написано, що у селі Піски-Радьківські за останні кілька років побудовано лікарню на 25 ліжок, магазин, клуб на 475 місць, комплекс приміщень для районного об’єднання «Сільгосптехніка», міжколгоспбуду, приміщення рибгоспу, дитячі ясла на 50 місць, майстерню побутового обслуговування, тваринницькі ферми та інше.

Найхарактернішими новобудовами 60-х років у Підлимані були 2-поверхове приміщення 8-річної школи зі спортзалою, їдальнею, майстернею, приміщення початкової школи у Журавці. Відкрилися магазини промислових і продовольчих товарів, магазин №8 на новоутвореній вулиці після переселення, клуб на 400 місць, механізовані тваринницькі приміщення.

У цей же час йде активне будівництво у с.Шийківка: школа, клуб, 2 тваринницькі приміщення, дитячий садок, колгоспна контора, зерносховище, майстерня для ремонту сільськогосподарських машин, – це неповний список новобудов.

У 1928 році на території Підвисочанської сільради на землях поміщика Климашова організовано комуну «Прогрес», на   базі якої у   30-х роках створено колгосп «Комуніст». 27 років працював на посаді голови правління колгоспу «Комуніст» Варфоломій Антонович Єрмолаєв, колгосп перший у районі став мільйонером. У Калиновому відкрито новий клуб на 400 місць, сільська їдальня, ФАП.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

У вересні 1967 року ар-хітектор району Л.П.Долганін розповідав читачам районки про найближчі плани щодо розбудови Борової, а саме: спорудження будинку зв’язку, універмагу, нового будинку культури, спортзалу, двоповерхових будинків по вулиці Миру, споруджується приміщення ресторану, відділення Держбанку, аптеки, цегельного заводу, створено харчокомбінат.

1968 рік – Борова  віднесена до категорії селищ міського типу.

1970-й – відкрито дитячу музичну школу.

1971 рік – відкрила свої двері нова Борівська середня школа №1.

І ось переді мною підшивка районки за 1973 рік. Гортаючи її, дізналася, що за 2 роки споруджено 8-квартирний будинок по вул. Поштовій, по вул. Миру – 2-поверховий гуртожиток і 16-квартирний будинок, по вул. Привокзальній - два 16-квартирні будинки, введено в експлуатацію побуткомбінат, сокоцех у харчокомбінаті, будується автостанція, споруджується водопровід протяжністю 4 км. Прокладено тверде покриття  на   багатьох вулицях Борової, Новоселівки. Розпочато будівництво нового стадіону.

У лютому 1983 року на першій сторінці районки надруковано репортаж під заголовком «Труби на дні водосховища», про прокладення дюкерів (напірний газовід, що нижче рівня дна водойми), сталевих магістралей від Новопскова та Шебелинки.

Цього ж року у Підвисокому з’являється нова вулиця поблизу тракторної бригади.

У матеріалі під заголовком «Будівельники з ПНР на Борівщині» зазначено, що вони споруджуватимуть у районі другий цех ГКС, два 5-поверхові 50-квартирні будинки, поліклініку, дитячий комбінат на 160 місць, котельню та ряд інших об’єктів.

У листопаді готуються справляти новосілля працівники райоб’єднання «Сільгоспхімія», для них споруджуються 5-поверхові будинки, будується дитсадок в районі 14 кварталу.

Про що писала районка 20 років тому? У 1993 році споруджується нова пожежна частина. Став діяти новий млин в агрофірмі «Зоря» з імпортним обладнанням. Продовжується будівництво 5-поверхових будинків на 14 кварталі, у с.Дружелюбівка розпочато спорудження нового сільського Будинку культури на 300 місць.

У серпні харчосмакова фабрика починає виробляти макарони на спеціальній імпортній машині. У новій конторі дорожної ремонтно-будівельної дільниці встановлено пульт диспетчерського зв’язку.

Наприкінці липня група київських кінодокументалістів знімає на території агрофірми «Зоря» хронікально-документальний фільм для кіножурналу «Україна сьогодні».

У серпні кипить робота на території Підвисочанської сільради – будуються нові колгоспні будинки, автогараж, критий тік.

12 вересня раптово на 53 році життя помер народний депутат ВР, член Президії, голова постійної комісії з АПК, голова агрофірми «Зоря» Анатолій Григорович Чепурний.

Указом президента України Леоніда Кравчука від 18 листопада присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільгоспвиробництва України» голові КСП «Новий шлях» Анатолію Тихоновичу Криворучку.

У січні 2003 року зуст-річала 105 зиму мешканка Богуславки Ганна Никифорівна Манько, ювілярку привітали високопосадовці району.

Відкрито амбулаторію сімейного лікаря у с.Нижче Солоне, їм подарували новеньке авто.

На території комбікормового заводу починає працювати міні-пекарня. Вага кожної хлібини була 770 грам, ціна – 80 копійок.

У лютому до Борової приїздила і вела прийом академік медичних наук, відомий фітотерапевт Наталія Зубицька.

У березні Борівщина ввійшла до списку районів, які покриваються мобільним зв’язком UMC, у червні відбулася презентація компанії «Київстар».

У 2002 році районній бібліотеці виповнилося 50 років, а наступного, у березні, відсвяткувала 50-річчя районна дитяча бібліотека.

28 червня виповнилося 75 років Чернещинській школі, пройшли святкові дійства.

Наприкінці літа відновилися роботи по спорудженню до цього «замороженого» будівництва нового приміщення Ощадбанку.

З 1 вересня 2003 р. Борівську ЗОШ №1 реорганізовано у гімназію. І цього ж дня почала свою роботу танцювальна група «Елегія», яка і сьогодні радує своїми виступами глядачів.

У грудні Борова нарешті була підключена до мережі Інтернет.

Зрозуміло, що за 90 років було значно більше видатних подій на Борівщині, але ми взяли лише ювілейні роки. Сподіваюся, читачам районки буде цікаво дізнатися про деякі факти з життя району.

Підготувала Олена КОЛЕСНІКОВА.