Вклоняючись партизанському подвигу
З метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 21 вересня відбувся мітинг біля Братської могили. На мітингу виступили заступник голови Борівської РДА Сергій Шутько і свідок тих подій, ветеран Великої Вітчизняної війни Олексій Алещенко, які нагадали про неоціненний внесок до Великої Перемоги наших партизанів та підпільників. Було названо поіменно всіх членів Борівського підпілля. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до Братської могили.
Того ж дня доньку Борівського підпільника Й.Ф.Левуна – Надію Йосипівну Кириченко привітали вдома заступник директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Борівської РДА Валентина Гоман, заступник завідуючої відділенням соціальної допомоги вдома Алла Севост’янова, Вищесолоненський сільський голова Лідія Кириченко. Від хвилювання жінка не могла стримати сліз, адже спогади про життя й трагічну долю батька залишили важкий слід на душі.
Народилася вона 12 грудня 1928 року на Полтавщині у Гадяцькому ра-йоні в с. Червона Лука. Дітей у родині було восьмеро. Звичайно, дитячі роки пройшли у постійній праці. У 1934-му сім’я переїхала на Борівщину. Батько працював завідуючим тваринною фермою, мама – на рядових роботах. Надія пішла в школу в 8 років. Їй дуже подобалося вчитися, та згодом страшенна звістка про початок війни перевернула все життя. Батько пішов на фронт. Почалася окупація. В селах залишилися старики, діти та жінки. Матері в’язали снопи, а дітвора босоніж носила їх. Згодом батько Надії Йосип Левун повернувся з фронту, але не для того, щоб відпочивати. Він став членом Борівського підпільного руху. Події тих часів жінка згадує неохоче, адже це – дуже важкі спогади. Одного разу гітлерівці дізналися імена всіх партизанів району. І реакція була миттєвою – їх заарештували. Після 6 днів катувань батька вбили…
Надія Йосипівна розповіла, що вони сім’ями допомагали партизанам. Під час окупації тричі організували вистави, у яких Надія виконувала ролі. Матері напували поліцаїв, які збиралися дивитися виставу, а в цей час у іншій хаті села було засідання штабу підпільників.
Та ось настала довгоочікувана Перемога. Надія Йосипівна дізналася про це у Першотравневому від знайомого радиста. Телефонів тоді не було, а їй дуже хотілося принести всім цю радісну звістку в с. Ізюмське. Не роздумуючи, дівчина пробігла 18 км від Першотравневого до Ізюмського та поділилася радістю з мешканцями села. Люди обіймалися, плакали, раділи й сумували про тих, кого забрала жорстока війна.
У 17 років Надія закінчила Першотравневу школу й вступила до Куп’янського педучилища, згодом її перевели до Харківського аналогічного учбового закладу, яке вона закінчила, отримавши спе-ціальність «вчитель початкових класів». У 1953 році вона приїхала в с. Ізюмське і почала працювати вчителем найменших школярів. Важко, але й водночас дуже цікаво було працювати тоді – викладати доводилося в класах-комплектах. Надія Йосипівна з 1959 року працювала у Вищесолоненській семирічці. Від інших її вирізняли душевна щедрість, щирість, енергійність, за що їй дуже вдячні учні, їхні батьки, колеги, односельці.
З майбутнім чоловіком – Михайлом Кириченком вона познайомилася у клубі на танцях. Молодий хлопець тільки-но повернувся зі служби в армії. Надія Йосипівна показувала фото чоловіка тих часів – це був справжній красень, у очах якого сяяла людяність, щирість. Молодята побралися 1954 року. В їхній сім’ї народилося двоє дітей – Юрій та Анатолій. Доля подарувала жінці четверо онуків та двох правнуків.
25 років поспіль очолює Надія Йосипівна ветеранську організацію с. Вище Солоне. Її дуже люблять і поважають односельці. Життя цієї жінки – справжній приклад самовідданості, чесності, працьовитості.
Тож бажаємо Вам, шановна Надіє Йосипівно, міцного здоров’я, людської шани і поваги, адже Ви заслужили бути взірцем для інших!
Тетяна КОЛЕСНІК.
Неоднозначно отношение в современном обществе к азарту и азартным играм, разные люди находятся по разные стороны баррикад. О игорном бизнесе в России можно почитать : варианты решения проблем лудоманов, современное состояние индустрии казино на конкретных и понятных примерах. Обширная статья рассказывает еще и об одной из будущих игорных зон Российской Федерации - "Азов-Сити".
