Разное

Перший генерал Борівщини

Перший генерал Борівщини

Віктор Володимирович Гамора – генерал-майор авіації України. У шкільні роки був гарним спортсменом, Борівську середню школу закінчив на «п’ять» і «чотири». Ходив зі мною в гірські туристичні походи. Я запам’ятав такий випадок – у горах Кавказу, а саме, коли Вітя Гамора проходив по крутому схилу (лавинному жолобу), він підсковзнувся і повис на страхувальній мотузці, не забувши зачепитися льодорубом за фірновий сніг.

 

У цей момент у нього з голови спала захисна монтажна каска і покотилася вниз, де стояв я на страхуванні. Як же гучно я кричав на Вітю, якому було 16 років, за помилку під час подолання лавинного конуса!  Тоді я не знав, що кричу на майбутнього генерала...

Gamora1Віктор Володимирович Гамора закінчив Борівську середню школу у 1983 році. Після школи Віктор вступив у Харківське вище авіаційне училище льотчиків ім. С. Гріцевца і закінчив його у 1987 році.

Закінчивши училище, отримав розподілення в стройову частину 14-ї повітряної армії в м. Чортків Тернопільської області. Там літав на «МИГ-21» льотчиком. Після реформи полку проходив службу в Ліпецькому центрі бойової підготовки і літав на «МИГ-29». У цей час Віктор налітав 450 годин на «МИГ-29» і виконав норматив льотчика (пілота) ІІ класу.

У 1995 році був переведений в 14-у повітряну армію на посаду старшого офіцера оперативного управління штабу повітряної армії в м. Львів. У 1998 році вступив до Харківського інституту льотчиків на командно-штабний факультет слухачем. У 2000 році закінчив його і за розподіленням був направлений до 14-го корпусу м. Львова.

Gamora2Наказом президента України від 23 серпня 2011 року Віктор Гамора отримав звання генерал-майора.  Віктор також нагороджений багатьма орденами та медалями. Їх у нього близько десяти. Найцінніші – «Знак пошани» Міністра оборони, «За зразкову службу» начальника Генерального штабу, «За досягнення у військовій службі» від Міністра оборони та інші.

У вересні 2004 року Віктор вступив до Академії оборони України, там навчався разом з капітаном І рангу С.В.Тараненком, майбутнім адміралом Українського флоту.

Ці два хлопця, вихідці з Борової, ще в школі були друзями. Зараз вони очолюють Збройні сили України. А нас охоплює гордість, що й ми, вчителі, зробили свій внесок у виховання та навчання наших захисників.

За час проходження служби в повітряних військах Віктор займався активною діяльністю з питань розвідки та міжнародного співробітництва між новими Силами України та партнерами країн НАТО та СНД. Побував з дружніми візитами з питань обміну досвідом по перереформуванню нових сил в Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Германії, Америці. В США літав на бойовому винищувачі з американським пілотом. У деякій мірі Віктор отримав льотну естафету від свого батька Володимира Миколайовича Гамори, який після роботи на шахті Донбасу закінчив Чугуївську школу підготовки льотного складу і літав на ЯК-12 та ЯК-18.

Віктор Володимирович одружений, має доньку і проживає сьогодні в м. Вінниця, готується до Євро-2012 з футболу. Нещодавно на аеродромі в м. Миргород провів навчання льотчиків «Безпечне небо 2011», пов’язане із заходами повітряної безпеки під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. За результатами навчальних польотів був нагороджений цінним подарунком від Міністра оборони України.

Хочеться побажати Віктору подальшого підвищення по службі та ясного неба, успішних польотів.

Сергій ТЕРТИШНИЙ.

Директор Борівської спортивної школи.

4 комментария на “Перший генерал Борівщини

  1. Як же, все таки, мало ми знаємо про наших земляків. Побільше б таких публікацій.

  2. да прям уж, статья, честно говоря — унылость сплошная, такое впечатление, что ее не просыхающий пьяница писал. Такой человек, а описано в лучших традициях бюрократических отчетов. Неужели за всю его генеральскую жизнь не было событий, которые было интересно почитать каждому?
    Автор статьи в следующий раз пускай лучше старается

  3. Всезнайці-щоб зневажати працю іншого великих здібностей не потрібно. У вас є свої публікації? Впевнений-не має. Навчиться хоч би висловлюватися українською.

  4. Шановний Vseznayka! На мій погляд, просто неетично називати автора статті «непросыхающим пьяницей». Давайте будемо поважати інших людей.

Комментарии закрыты.