Образование

Шкільні страхи: причини, способи уникнення, шляхи подолання

Шкільні страхи: причини, способи уникнення, шляхи подолання

Як весело пролетіли теплі літні дні: і купання, загоряння на сонечку, веселі ігри з друзями…

І ось вже знову наступає вересень, і юрба веселих життєрадісних малюків іде до школи. Хто вперше, хто знову.

Іноді буває так, що похід до школи викликає у дітей відчуття страху. На фоні цього можуть розвиватися неврози, невропатії тощо.

Тож хотілося б привернути увагу дорослих саме до такого відчуття, як страх, в широкому його розумінні.

 

Мабуть, кожен із нас в житті чогось боявся. Хтось темряви, хтось  шафи, що стоїть в кімнаті і весь час вночі «перетворюється» на страшне чудовисько. Хтось – контрольної роботи. Загалом, є велика кількість тих чи інших чинників, що змушують нас в певний момент переживати почуття страху.

Хочу привести нижче визначення страху, яке взято з психологічного словника. Страх – це емоція, яка виникає в ситуаціях загрози біологічному чи соціальному існуванню індивіда і направленою на джерело дійсної чи уявної небезпеки.

Що можна сказати про страх конкретно? Страх – це фізіологічна реакція на зовнішні подразники. Вона може супроводжуватися неврозами, переляком, тривожністю, лякливістю і т.і. Інколи постійний страх може перетворитись на фобію – хворобливе, нав’язливе, неадекватне переживання страхів конкретного змісту.

Та мені хочеться приділити увагу віковим страхам і зупинитися на кризовому періоді – 5-7 років. Тобто, коли дитина готується йти до школи.

Згідно зі спостереженнями психологів, саме на старший дошкільний вік приходиться найбільша кількість страхів. І серед них – страх перед школою. Навіть діти одного віку по-різному ставляться до свого вступу до школи. Хто з нетерпінням чекає цього моменту, а інші – хвилюються, бояться.

Саме страх перед школою – один із випадків соціального страху. Слід враховувати, що даний страх  може бути викликаний зовнішніми причинами, коли старші діти чи  дорослі негативно говорять про школу. Ще однією причиною виникнення страху перед школою є надмірна оптимістична позиція батьків ( сподівання на успіхи дитини, які, на їх думку, обов’язково будуть). Тож слід обдумувати свої слова, перш ніж починати «настроювати» дитину на шкільний лад.

Пам’ятайте про головне: хай дитина на етапі підготовки до школи займається тим, чим вона хоче (окрім підготовчих занять) – малює, читає, пише… Кожна дитина унікальна, індивідуальна і має свої здібності, головне – вчасно їх помітити. А для цього слід бути уважнішими до дитини, спостерігати за нею, багато спілкуватися.

Дайте дитині зрозуміти, що таке явище, як школа, не можна уникнути. Бо іноді  діти для уникнення процесу навчання можуть застосовувати тактику маніпулювання, скаржачись на хвороби та страхи.

Та, в будь якому випадку, спробуйте зрозуміти дитину, поспілкуйтеся з нею. Пам’ятайте, що страх – це просто емоція, без якої ми не можемо жити, бо інакше не буде в нас ніякого інстинкту самозбереження.

Якщо ж раптом у вас виникнуть якісь питання чи необхідність у консультації зі спеціалістами, не соромлячись, звертайтесь. Адже краще вчасно виявити і скоректувати невеликий недолік, ніж потім лікувати  дитину від страхів.

Отож, бажаю майбутнім першокласникам і їх батькам міцного здоров’я, успіхів у навчанні, взаєморозуміння, терпіння і всього найкращого.

Катерина ТРУШ.

Студентка V курсу СДПУ.