Авторское, Общество

Кожній дитині — сім’ю та родину

Мінливе та непередбачуване життя людини. Хтось народжується щасливим, комусь доводиться випробувати складні обставини долі, але інколи буває так, коли немає змоги самому щось змінити. Найбільш вразливими у складних життєвих ситуаціях є діти, доля яких повністю залежить від дорослих.

Відсутність батьківського тепла, маминої колискової, іграшок та подарунків на свята від рідних – все це є життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ці діти живуть в інтернатах, мають одяг та їжу, влітку вони відпочивають в оздоровчих таборах, але єдине – їх ніхто не чекає, і нікому розповісти про набитий синець чи успіх у спортивних змаганнях, їм не пощастило мати сім’ю.

Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей–сиріт - це прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. Основна мета прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу - тимчасове утримання і виховання дитини.

Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей–сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше як п’ять дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах освіти - до їх закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку. Під час перебування дитини у прийомній сім’ї держава фінансує, контролює утримання й виховання дитини, надає допомогу на її розвиток, соціалізацію, організовує соціальний супровід даних сімей та дитини.

Прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов, що ретельно перевіряються. Прийомні батьки несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний та психічний розвиток прийомних дітей. Вони одержують від держави щомісячні кошти на утримання дитини, мають першочергове право на усиновлення.

Перехід дитини до прийомної сім’ї – це період емоційного збентеження, що переживає і дитина, і члени родини. Прийомні батьки повинні сконцентруватися на чіткості, послідовності, надійності та постійності своєї допомоги впродовж усього періоду підготовки дитини до влаштування.

Коли дитина переступить поріг Вашого дому, це буде її перший крок у нове життя з Вами, прийомними батьками. І саме Ви продовжите долати труднощі відповідно до віку та рівня розвитку дитини, відстоюючи її інтереси та інтереси держави, навчити цю дитину більше усміхатися і любити життя.

В народі кажуть: «Сироту прихистити - це все одно що храм побудувати.» Й мало хто зважується на цю дуже відповідальну та нелегку справу. Але слід низько вклонитися восьми родинам в нашому районі, які зігріли своїм батьківським теплом та подарували любов, ласку, ніжність, турботу шістнадцятьом дітям, дали можливість зростати в сім’ях, що конче необхідно для гармонійного розвитку, духовної та моральної стійкості особистості.

Це родини Шелупець Олени Афанасіївни та Шелупець Валерія Петровича, Михайленко Людмили Миколаївни, Сєчєвої Ірини Олексіївни, Попової Оксани Олексіївни та Попова Сергія Валерійовича, Неревеньки Наталії Василівни, Гусєвої Олени Вікторівни та Гусєва Вячеслава Тихоновича, Жорнік Олени Юріївни.

Якщо ви почали замислюватися над питанням щодо створення прийомної сім’ї, за необхідною інформацією зверніться до Борівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (приміщення райдержадміністрації, ІІІ поверх, каб. №38 (в); тел: 6-12-49, або до служби у справах неповнолітніх райдержадміністрації ( ІV поверх, каб. № 46, тел: 6-13-34.

З повагою, Христина Бабікова, директор Борівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.