Общество

Бавовникова совка- небезпечний шкідник

Бавовникова совка- небезпечний шкідник

Сільськогосподарським культурам в Україні шкодить ціла група багато-їдних лускокрилих шкідників, яка має назву “листогризучі совки”. Останнім часом на полях зафіксовано високу чисельність і шкодочинність цієї групи шкідників. Втрати від совок можуть досягати більше 50%.

Серед комплексу листогризучих совок особливе господарське значення має бавовникова. Гусениці фітофага характеризуються широкою поліфагією і завдають величезної шкоди кукурудзі, соняшнику, травам, а з овочевих — помідорам. Статус фітофага вид набув внаслідок того, що пошкоджує не лише вегетативні, а й репродуктивні органи: бруньки, су-цвіття, цвіт, плоди.

  Морфологічні ознаки

Метелик має розмах крил 30-40мм. Передні крила сірувато-жовті з червонуватим, рожевим чи зеленим відтінком. Тривалість життя імаго (метелики) в залежності від температури повітря 20-40 днів. Свіжовід-кладені яйця воскоподібні, пізніше - сірувато-рожеві, шароподібної форми. Гусениця 35-40 мм різного забарвлення - від чорного до майже білого, уздовж тіла проходять три широкі темні лінії. Гусениця покрита маленькими шипиками. Лялечки жовтувато-коричневі, червонувато – коричневі або темно-бурого кольору, завдовжки 14-22 мм.

Вид характеризується високою плідністю — в межах 450—2700 яєць на самицю. Наявність величезної кількості бур’янів— основний резерв первинного накопичення та розселення шкідника . Метелики літають з середини червня до листопада, внаслідок чого терміни розвитку різних генерацій накладаються одне на одного. Для визрівання яєць самиці потребують додаткового живлення нектаром на культурних та диких медоносах. Яйця відкладаються на різні органи рослин по 1-3-5 яєць. Ембріональний розвиток триває 3-12 днів, розвиток гусениць - 13-22 дні. Спочатку вони харчуються тією частиною, на яку було  відкладене яйце, надалі всією рослиною. Гусениці пошкоджують близько 120 видів рослин. Розвивається 2-3 покоління.

Система захисту

Система захисту від шкідника включає в себе комплекс запобіжних заходів та безпосереднє застосування хімічних засобів.
Дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь) та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур(сівозміна). Насамперед, знищення бур’янів та квітучих нектароносів погіршує умови живлення метеликів та гусениць.

Із біологічних заходів захисту застосовують дворазовий випуск совочної форми трихограми на початку - в період масового відкладання яєць метеликами по 50-100 тис. самиць на гектар з розрахунку одна самиця на 10 яєць шкідника. У разі розтягнутого відкладання яєць фітофагом практикують додатковий третій випуск трихограми через 5-7 днів після другого. В усіх регіонах трихограму слід розселяти у вигляді паразитованих яєць лабораторного господаря за 11-24 години до відродження дорослих її комах. Випускають трихо-граму вранці або ввечері, бо саме з 7 до 11 та з 16 до 22 годин вона найактивніша.

Хімічні засоби регулювання чисельності шкідників застосовують тоді, коли кількість шкідників перевищує пороги шкодочинності.  При чисельності 5-10 і більше гусениць на 1м2 за-стосовуються інсектициди: Актеллік, Альтекс, Волатон 500, Децис, Диазинон, Дімілін, Золон, Сумітіон та інші препарати згідно з переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні. Як правило, препарати найдоцільніше застосовувати проти гусениць молодших віків, які живляться відкрито, досить чутливі до інсектицидної дії і ще не встигли завдати відчутної шкоди. У плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць совок, і бавовникової зокрема, застосування інсектицидів (золон, к.е., матч, к.е. тощо) бажане до початку плодоутворення. Для запобігання виникнення резистентності в популяції бавовникової совки до сучасних піретроїдів і фосфорорганічних сполук рекомендовано поєднувати хімічний метод з біологічним, при цьому суворо до-тримуватися встановлених технологічних регламентів.
          Своєчасне виявлення та локалізація фітофагів збереже посіви і забезпечить стабільний і якісний врожай.

Наталія Кулик.

Провідний спеціаліст Держфітоінспекції-державний фітосанітарний  інспектор.