Авторское, Общество

Ради за роботою, виправдовуючи довіру виборців

Ради за роботою, виправдовуючи довіру виборців Традиції місцевого самоврядування в Україні мають глибокі корені. Ще з часів Київської Русі були широко відомими різні форми місцевої демократії в історії вітчизняного самоврядування. Це віче та збори (сходи) верв (жителів кількох сіл чи інших населених пунктів) де вирішувалися найважливіші питання. Одним з представницьких органів місцевого самоврядування в сільській місцевості сучасної України є сільська рада. Сутність її полягає в тому, що вона представляє сільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України.

Так, Ізюмська сільська рада представляє інтереси мешканців сіл Ізюмське, Дружелюбівка, Ольгівка, Новий Мир, Андріївка, Глущенкове, Червоний Став. Загалом це 955 чоловік населення (станом на 1 січня 2014 року). Депутатський склад ради – 16 чоловік. Але головною посадовою особою територіальної громади є сільський голова. Обрання на посаду сільського голови є проявом найвищої довіри односельців до свого обранця.

В Ізюмській сільській раді таку довіру в 2010 році отримав Станіслав Григорович Шафран, який продовжує її виправдовувати і сьогодні. Разом з ним інтереси громади представляють, реалізовують і захищають секретар сільської ради Наталія Сахнюк, спеціаліст-землевпорядник Оксана Боровик та головний бухгалтер Ольга Шевченко. Допомагають їм в цій нелегкій справі техпрацівник Вікторія Бородіна та водій Володимир Удовенко. Цей маленький колектив є серцем Ізюмської громади, головною задачею якого є добробут і достойне життя її мешканців.

Ізюмський сільський голова Станіслав Григорович Шафран розповів про пріоритетні напрямки роботи сільської ради на сьогоднішній день - це благоустрій населених пунктів, підготовка до зими, розвиток культури і спорту та ін. Напередодні святкування річниці Незалежності України йде підготовка до свята.

Так, в населених пунктах сільської ради скошено траву, наведено лад на кладовищах та в інших місцях громадського користування. Проведено ремонтні роботи в Ізюмському сільському клубі, фельдшерсько-акушерському пункті. Також зроблено ремонт в Ізюмській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яка вже повністю готова прийняти дітей в новому навчальному році. Повним ходом йде заготівля матеріалів для опалення в зимовий період ФАПу й СБК. В цілому, сільська рада вже готова зимувати.

Готуючись до зими не забуваємо й про літній відпочинок наших мешканців. В минулому році на території с. Ізюмське, за сприяння народного депутата України Віктора Остапчука, було встановлено дитячий ігровий майданчик, який став центром розваг ізюмської малечі. Під час канікул він ніколи не буває порожнім. Тут постійно лунає дитячий сміх та веселий гомін. Зусиллями громади поруч з дитячою ігровою зоною ми облаштували спортивний майданчик: оснащені необхідним обладнанням поле для гри в міні-футбол та волейбольне поле. З першого ж дня ці майданчики перетворилися на місця активного відпочинку не лише дітей, а й дорослих мешканців Ізюмського.

Опікується цими об’єктами, з власної ініціативи, Микола Козачук – член виконкому сільської ради. Завдяки йому тут завжди порядок, часто лунає музика. Взагалі ми всією громадою слідкуємо за станом майданчиків, продовжуємо їх вдосконалювати, робити більш зручними для відвідувачів. В цьому році, наприклад, висадили дерева по периметру, встановили лавочки. До Дня Незалежності плануємо провести спортивні змагання, які в нас проходять доволі часто. Завжди вистачає бажаючих взяти в них участь і охочих підтримати своїх учасників. Крім спортивного азарту та задоволення від гри на учасників чекають скромні, але смачні призи.

20 серпня творчий колектив Борівського районного будинку культури за-вітає до нас в Дружелюбівський СБК із концертною програмою, присвяченою річниці Дня Незалежності України. Ми також готуємо святкову програму своїми силами з нагоди свята. 24 серпня відбудеться концерт в Ізюмському клубі.

Звичайно, є й певні труднощі в нашій роботі, події, які не радують. Наприклад, демографічна проблема села. Цього навчального року в Дружелюбівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка, до речі, є найновішою школою в районі, не буде розпочато навчальний процес. Через малу кількість учнів батьки написали заяви з проханням перевести дітей на навчання до інших шкіл. Також, певну напругу в громаді викликала нова хвиля мобілізації, адже матері хвилюються за своїх синів, дружини – за чоловіків, діти – за батьків і кожен - за своїх рідних, близьких, друзів.

А взагалі в нас дуже дружна, свідома громада, хвалиться Станіслав Григорович. Будь-які проблеми ми завжди вирішуємо разом. Посильну допомогу надають всі без винятку фермерські господарства, сільгосппідприємства. Не було жодного випадку, щоб ми звернулися за допомогою, а нам відмовили. Проблеми, потреби громади кожен сприймає, як власні. Люди в нас працьовиті і доброзичливі. Ледь не кожна сім’я зараз приймає в себе переселенців з Донбасу. У когось це родичі, у когось знайомі, а інколи й просто – сторонні люди. Кожен допомагає, чим може. А коли у стосунках між людьми є взаєморозуміння, взаємодопомога і взаємопідтримка будь-які труднощі будуть подолані.

Оксана Дудник.

4 комментария на “Ради за роботою, виправдовуючи довіру виборців

  1. Слідкую за публікаціями в газеті. Не розумію позицію головного редактора. Останнім часом газета зовсім не цікава. У вас новий автор-Оксана. Але це ж рівень написання учениці 11 класу! Запрошуйте інших авторів до співпраці. Дуже хочеться читати статті Василя Колісника, Світлани Шукшиної, Тетяни Гунько. Чому зникають професіонали?

  2. А я читаю статті Оксани Дудник з задоволенням. Вважаю її професіоналом. Статті писати — це вам не «дошку на райвідділ повісити», як деякі «професіонали». А загалом, вивчивши коментарі на цьому сайті, роблю висновок, що більшість з них пише сама Світлана Шукшина.

  3. Шукшина це та що Коробка? А що там професійного? Їй тільки казки писати з її фантазією.

    1. Я не знаю Коробка вона чи не Коробка. В газеті підпис-Світлана Шукшина. Хай і казки пише. Для цього також вміння потрібне. Років зо три тому я був на гостині у Анатолія Тихоновича Криворучка. На столі лежала районна газета. На першій сторінці стаття про пасічника написана Шукшиною. Мені сподобалося. Зараз я маю змогу читати газету на сайті. Це велике щастя! Я майже 30 років не живу на Борівщині і завдяки засновникам сайту можу дізнатися про свою малу Батьківщину. Розумію, що можу ображати когось своїми коментарями. Та ми всі різні і кожен може висловити власну думку.

Комментарии закрыты.