Авторское, Общество

Коли далі свого носа не бачать

Коли далі свого носа не бачатьДо редакції надійшов лист від жителя Борової, члена Борівської районної громадської організації «Суспільна служба України» Сергія Голубіна. Ось короткий його зміст. Чому короткий, бо газетна площа не безмежна, а нашим читачам не цікаво буде читати хто кому і коли телефонував, які особисті проблеми обговорювали і як «поливали брудом» владу, яка нібито байдужа до проблем району. І так, по суті:

«…У неділю, 13 липня, я зі своїм знайомим Володимиром Нечволодом вирішили прибрати сміття на пляжі біля бази відпочинку «Голуба волна», що в Підлимані, який є одним з небагатьох місць для купання жителів Борової.

Наша ідея отримала підтримку при спілкуванні з сусідами та знайомими. До справи долучилася молода сім’я Віктора та Світлани Немилостивих, Юрій Надольний. Станіслав Тихонов безкоштовно виділив 10 пар рукавичок. Сергій Сахно запропонував організувати підвіз групи до місця проведення збору сміття. З коробки для взуття виготовили скриньку для збору пожертв на чисте довкілля. І о 18.00 група активістів прибула на пляж. Визначили обсяг робіт - це декілька окремих стихійних звалищ по периметру пляжу з недоїдками, пляшками, пакетами та іншим побутовим сміттям. В хід пішли мішки для збору сміття, граблі, лопати та деякий інший інвентар. Разом з батьками в екологічному десанті активно брали участь 6-річний Максим Нечволод та 7-річна Настя Немилостива, які активно збирали бруд, залишений невихованими дорослими.

Коли робота набрала певних обертів, до нашої групи долучилось двоє чоловік з Сєвєродонецька, які відпочивали сім’ями поблизу пляжу, ще кілька відпочиваючих підходили та давали оцінку цьому заходу. Один літній чоловік зробив пожертву-2 гривні.

По телефонному дзвінку без вагань приїхав на легковику з причепом Микола Симоненко. Разом з товаришем допоміг завантажити зібране сміття та вивіз на сміттєзвалище.

Вже близько 21.30 пляж мав зовсім інший вигляд. А ціна питання для вирішення цієї проблеми - бажання невеликої групи людей щось зробити для своєї землі, для своєї громади, для своєї родини та для себе особисто.

На завершення хочу звернутися до громади: не треба чекати від держави, від влади вирішення наших проблем, треба починати самим їх вирішувати».

Сергій Голубін.

* * *

Звичайно, ніхто не буде заперечувати, що названі в листі Сергія Голубіна товариші зробили добру справу і закликали долучатися до цього жителів Борівщини. Захотіли висвітлити це на сторінках районки - теж добре.

Але ж не личить самому собі при житті «зводити пам`ятник на високому п`єдесталі» і не помічати, що поруч живе багато таких же небайдужих людей, які теж самотужки, без ніяких «картонних скриньок для пожертв на чисте довкілля» викладають тротуарною плиткою майданчики, висаджують квіти та дбайливо доглядають за ними, безкоштовно, без піару роблять добрі справи. Ось лише окремі приклади.

Мабуть, кожен милується неповторною красою, проходячи повз магазин приватного підприємця Ольги Шевцової. Багато бажаючих навіть сфотографуватися на фоні зі смаком оформлених та дбайливо доглянутих клумб. І все це Ольга Федорівна зробила власноруч, за власної ініціативи.

Неприглядною була територія біля магазину «Кулиничі» та «Квас. Пиво. Лимонад», що на 14 кварталі. Зараз за ініціативою приватних підприємців, що працюють поруч, там зроблена клумба. А висадили квіти і доглядають за ними подружжя Артема та Тетяни Карових.

Люблять порядок та дбають про благоустрій селища жителі провулку Миру смт Борова Таїсія Нефьодова та Валентина Попова. Біля будинків, де вони мешкають, на власний кошт зроблені парканчики, з ранньої весни і до пізньої осені пломеніють квіти.

Самостійно прибирає стихійні звалища біля гаражів 14 кварталу Борової Василь Ципко, а Микола Чудний на пустирі, що неподалік помешкання, посадив та доглядає берізки, обкошує траву, прибирає сміття. Перелік добрих справ наших земляків можна продовжувати до безкінечності. Але повернуся до автора листа.

Мені щодня доводиться проходити повз будинків №9, де мешкає Сергій Голубін, та №10, де проживає його колега по ГО «Суспільна служба України» Віктор Шаховський. Жителі будинку №10 відмовилися від послуг двірників житлово-комунального господарства. Перед порогом прибирають самостійно, але за будинком - купи гілля, сміття. На дитячому майданчику, що у дворі цих будинків, красується метрова амброзія. Звичайно, я не можу прямо звинувачувати Віктора Івановича, Сергія Павловича чи їхніх сусідів у безпорядках. Але ж є моральна сторона справи. Чомусь в цьому випадку не проявляють вони ініціативу, а складається враження, що С.П. Голубін та його однодумці чекають, доки вщент заповниться «картонна скринька з пожертвами на чисте довкілля», щоб за рахунок інших прибрати сміття та покосити небезпечний для здоров`я бур`ян.

Тепер про нашу владу в широкому розумінні цього слова. Тільки люди, які не бачать далі свого носа, не могли помітити і підрахувати, скільки суботників було проведено на Борівщині за ініціативою райдержадміністрації протягом весни-літа нинішнього року. Керівники підприємств, організацій та установ, їх трудові колективи разом з першими особами району не раз власноруч скошували траву в центральному парку Борової.

Райдержадміністрація не порушила традицію проведення свята Дня молоді на центральному пляжі Борової, хоча декому не хотілось зайвого клопоту. На її прохання по наведенню порядку на березі водойми відгукнулося ке-рівництво Борівського лісництва (Олександр Лисенко), приватний підприємець Станіслав Шилов, інші товариші. Спільними зусиллями викосили траву, очистили дзеркало води, підготували майданчик для проведення конкурсів та виступів культармійців. І організатори свята, і відпочиваючі залишилися задоволеними.

А пам`ятаєте буревій, який пронісся селищем у травні? Скільки дерев було повалено в парку, на вулицях селища. Хто прийшов на допомогу комунальникам, які самостійно не в змозі були впоратися з таким обсягом робіт? Чоловіки райдержадміністрації та районної ради і просто небайдужі люди. Хоча, як відомо редакції, Сергію Голубіну пропонувалося допомогти в прибиранні повалених дерев. Він пообіцяв, але обіцянка так і залишилася обіцянкою…

Звичайно, в районі ще багато проблем, які слід розв`язувати. Але не треба говорити, що влада їх не бачить, не вирішує, не ставить завдання на перспективу. Язиком молоти - це одна справа, а класти весь тягар відповідальності за життя району на свої плечі - зовсім інша.

Любов Мухіна.

nosa2 nosa3

7 комментариев на “Коли далі свого носа не бачать

  1. Не зовсім зрозуміло, чому критикують Шаховського Віктора, який найбільш працює на території будинків, а його територія і перед будинком і за, чиста.

  2. А на рахунок скриньки для збору коштів, незрозуміло зовсім, РГО «ССУ» ніколи цим не займалось, і за те що нашу організацію компроментують, будемо позиватися до суду.

  3. Потрібно конкретно вказувати, хто відповідальний за бур`ян на фото, не прирівнювати магазини до будинків. Взяти один будинок і описати, Іванов, Сидоров і т. п. підтримують чистоту, а Петров і т.п. заросли бур`яном. І так магазини і підприємства. Тільки у порівнянні з`являється істина, Ми з Голубіним прибрали територію, люди дивлячись на нас, хоч біля під`їздів навели порядок.

  4. Якщо Л. Мухіна вважає, що бачить далі від свого носа, вважаю за потрібне розтлумачити їй, що громадські організації на кшталт «Суспільної Служби України» створюютья не для того, щоб виконувати обов’язки сільських, селищних, міських, районних рад і всяких там комунхозів з ЖЕКами, а якраз для того, щоб примушувати зазначені органи виконувати свої обов’язки. Наприлад, створення ними умов для нормальної роботи комунальних служб замість того, щоб організовувати всілякі «комуністіческіє суботнікі» та інші громадські роботи, а потім хизуватися ними як своїми досягненнями.
    Не для того їх туди вибирали, щоб вони примушували своїх виборців виконувати чужу роботу.

  5. Статья заказная…Некомпетентно, лживо, подло…

  6. Для читачів газети, та конкретно цієї статті, роз`яснення. Ще два місяці назад, Борівська РГО «Суспільна Служба України» розпочала різні акції на кшталт «круглого столу» та інші, де розглядалися питання покращення роботи редакції газети «Трудова слава», щоб газета була цікавою, щоб у ній друкувалися не тільки статті типу» слава, слава», а і висвітлювалися проблеми селища і району, проблеми простих громадян. І тому «родился этот пасквиль»

  7. мухина уже ответила за эту свою статью.На нее было подано до суду. суд признал частично виновность мухиной. Теперь она должна публично опровергнуть свои коменты..Суд не удовлетворил одно-моральную компенсацию, в материальном плане..теперь я думаю ей повадно не будет…

Комментарии закрыты.