Стежина дитинства веде в спориші...

На Зелену неділю відбулася подія, що зібрала чимало людей, яких доля об’єднала щастям жити поряд – на вулицях Шкільній та Радянській села Першотравневе відзначали День вулиць.  На свято приїхали мешканці з багатьох міст і сіл, адже колишні діти вже давно стали дорослими -  вони самі вже батьки і, навіть, дідусі й бабусі. Прийшли святкувати й  теперішні мешканці цих вулиць.

 Скільки теплих слів лунало, скільки сяяло посмішок   на вустах людей, які мали змогу поспілкуватися після довгої розлуки! Просто неба на імпровізованій зеленій сцені під розкішними деревами красувався плакат зі старими фотографіями. На них односельці впізнавали своїх рідних, сусідів і себе. Кумедно всміхалися зі світлин діти, які зараз самі мають дітей та онуків. Люди з хвилюванням дивилися на фото своїх батьків, сусідів, односельців. Панувала дуже доброзичлива та родинна атмосфера, що об’єднала всіх у єдину дружню сім`ю. Присутні забували про свої негаразди, мали змогу згадати  дитинство, юність, молоді роки.

Чудові ведучі та організатори свята Людмила Виноградська і Наталія Долбін розповіли  історію вулиць, школи. Назвали перших мешканців вулиці Радянської (а їй вже 60 років!) та Шкільної. Всі присутні мали змогу насолодитися гарними душевними піснями, які виконали аматори сцени та мешканці цих вулиць – два Сергія: Долбін та Шинкаренко. Люди з місць підспівували їм – і мелодії набували величезної сили, адже пісні лилися від щирого серця.  Діти також не були осторонь свята: Юля Молчанова та Анжеліка Колеснік подарували запальні пісні, а Олексій Долбін потішив всіх гуморескою. Родзинкою дійства стало нагородження дипломами та подарунками старожилів вулиць, наймолодшої дитини. Були й кумедні нагороди – свистки та дипломи вручили найхоробрішим жителям, які живуть на крайніх рубежах вулиці, «щоб сповіщали односельців про напади хазарів та вікінгів», також вручили дзвін родині, яка проживає в центрі вулиці, «щоб, почувши свист від вартових, била тривогу в цей дзвін та сповіщала населення». Юлія Тараканова проводила розважальні конкурси та ігри, які додали гарного настрою присутнім.

На всіх чекала смачна польова каша, ароматна відварена молода картопля, шашлики та ін. Все це дбайливо та з любов’ю приготували сім’ї Тараканових, Виноградських, Долбіних, Дуранів, Трушів, Шинкаренків, Молоданів. Голова Першотравневої сільської ради Оганнес Нерсісян допоміг в організації свята, а приватний підприємець Г.Н. Нерсісян надав спонсорську допомогу для приготування шашлика. Та найголовнішим було те, що свято відбулося завдяки бажанню та згуртованості всіх мешканців вулиць, кожен з яких відгукнувся, щоб відбулася ця чудова та радісна подія.

До самого вечора лунали пісні, які залюбки співали присутні. Дорослі мали змогу відчути себе дітьми, адже весело танцювали, грали у «Струмочок», «Кота й Мишку», «Хусточку» та ін. Було таке відчуття, ніби прожиті роки розступилися в сторону і дали змогу на мить опинитися в дитинстві, пробігти стежкою до школи, до рідної батьківської хати. Дуже приємно, що в наші нелегкі  часи люди можуть так згуртовано зібратися, щоб подарувати один одному свято. Гадаю,  треба подякувати абсолютно всім, хто прийшов того дня, адже, поки ми будемо підтримувати та поважати один одного, пам’ятати людей та історію своєї маленької батьківщини, доти й буде існувати наш народ.

Тетяна КОЛЕСНІК.