Рибоохоронний рейд: проблеми та потреби червонооскільського водосховища

27 червня - Всесвітній день рибальства

Нещодавно головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів Володимир Мороз і громадський інспектор Харківрибоохорони Сергій Федченко запропонували мені взяти  участь у рейді по виявленню порушень правил рибальства. Чесно кажучи, спочатку вагалася: браконьєри можуть бути озброєні, невідомо, як вони поводитимуться, коли їх затримають з незаконно виловленою рибою або зі знаряддями, які заборонені для вилову риби.  Та все ж цікавість перемогла всі мої сумніви, і рано-вранці, як тільки почало світати, ми вирушили на катері оглядати територію, закріплену за Володимиром Морозом, - це частина Борівського, Куп’янського і Дворічанського районів.

Наш рейд тривав близько 3 годин. Ми уважно оглядали  водосховище і його береги, на жаль чи на щастя, порушників правил рибальства ми не зустріли, а от у  районі Сенькова у водоймищі  були виявлені сітки з рибою. За словами головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів Володимира Мороза, збитки, нанесені водним біоресурсам однією цією сіткою, становлять за попередніми підрахунками близько 3 тисяч гривень.

Володимир Мороз працює  головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів близько року. Час невеликий, але протягом цього періоду йому багато разів вдалося не тільки виявити факти порушення правил рибальства, а й  запобігти їм. Володимир розповів, як здійснюється охорона Червонооскільського водосховища:

-           З 1 квітня по 10 червня у зв’язку з нерестом риби разом із громадським інспектором Харківрибоохорони Сергієм Федченком ми ведемо посилену боротьбу з порушниками правил рибальства. За цей період було здійснено більше 40 рейдів, у них брали участь  працівники міліції, інспектори управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Харківській області. Майже під час кожного рейду виявлені порушники, іноді за один раз ми фіксували кілька порушень правил рибальства. Вилучено близько 100 кг риби, збитки становлять більше 50 тисяч гривень. Двоє із затриманих порушників нанесли збитки водосховищу на суму близько 40 тисяч гривень. На затриманих осіб складаються ад-міністративні протоколи і передаються до суду. Судом приймаються рішення про суму штрафу, який повинен сплатити порушник правил рибальства.

-           Які види риби оцінюються найбільшими штрафами?

-           Звичайно, ті, яких у водосховищі залишилося мало. Ловити їх у нерестовий період - це  великий злочин,  адже вже через кілька років у водосховищі повністю може зникнути судак, сом.  Штраф за одну рибину незалежно від розміру та ваги становить 510 грн. за судака, 425 грн. за сома.

-           Яка риба найчастіше стає здобиччю браконьєрів?

-           Великої риби у водосховищі залишилося мало, тож браконьєри ставлять сітки з малим вічком (від 20 до 40 мм), у такі сітки часто потрапляють карась, лящ, линь, плотва, себель, окунь. Ця риба не встигає доростати до промислового розміру, і вже сьогодні є ризик того, що популяції й цих видів риби буде повністю винищено.

-           Що потрібно для того, щоб не зникнув жоден вид риби, яка сьогодні живе у водосховищі?

-           По-перше, суворо дотримуватися правил рибальства. Кожна людина має розуміти, що незаконний вилов риби тягне за собою не тільки штраф, а й більш серйозні наслідки - повне знищення деяких видів риб.

            До нашої розмови приєднався громадський інспектор Харківрибоохорони, депутат Харківської обласної ради Сергій Федченко:

-           Щоб відновити популяції, вважаю,  треба повністю заборонити промисловий вилов риби років на 5, залишивши лише любительську риболовлю. Крім цього, на мою думку, потрібно систематично зариблювати водосховище рибою з інших водойм, щоб уникнути її переродження.           На сьогоднішній день співвідношення зариблення та промислового вилову різниться в рази, водосховище зариблюється лише товстолобом, який нездатний розмножуватися в наших умовах, а виловлюються всі види аборигенних риб. Потрібно розглядати питання про створення районного комунального підприємства, яке буде вести господарську діяльність на Червоноос-кільскому водосховищі по вилову та зарибленню водних живих ресурсів.     На жаль, ми тільки з розповідей наших батьків і дідів знаємо, як багато риби раніше було у водосховищі, яких велетенських розмірів вона досягала. Існує загроза того, що наші діти й онуки деякі види риб, які сьогодні ще живуть у Червонооскільському водосховищі,  зможуть побачити лише на картинках. 

Ми не часто замислюємося над майбутнім наступних поколінь, думаємо лише про задоволення власних потреб. Та чи вправі ми залишити нашим дітям такий сумнівний спадок, як водосховище без риби, адже наші батьки берегли й примножували його багатства. Замисліться, люди!

Тетяна ГУНЬКО.