Авторское, Конкурсы

Наймиліша серцю жінка

Мама! Мама! - гарне слово,
Тільки скажеш - все готово!
«Мамо, кашки!» - кашка є.
«Мамо, чаю!» - вже наллє.
«Мамо, спатки!» -
вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
«Мамо, ніжку зав’яжи!»
«Мамо, казку розкажи!»
Мама! Мама! - гарне слово,
Тільки скажеш - все готово!

У кожної людини вона своя, єдина – мама. Їй ми завдячуємо своїм життям, бо вона нас народила, піклується і любить. Мою маму звати Чернікова Ольга Валентинівна. Вона завжди поряд: ввечері вкладає спати, вранці будить. Якщо я хворію, вона сидить біля мого ліжка і дуже хвилюється за мене. На жаль, я не замислювалася про те, скільки часу і сил, скільки здоров’я витрачає моя матуся, скільки ласки і турботи дарує нам.

Не помічала її настрій, не звертала уваги на втому, не цікавилася її справами. Коли мама від’їжджала , я сприймала це спокійно, знала, що матуся повернеться і все буде як завжди.

Моя матуся працювала соціальним працівником. Зараз виховує семеро дітей: Сергій, Ілля, Анна, Павло, Анастасія, Богдан, Олена. Вона сильна, мудра, добра і весела. Мама нас навчає бути справедливими, чуйними, уважними до близьких людей. А яка моя матуся майстриня! Страви приготовані нею, завжди апетитні і смачні.

Хочеться сказати всім: «Бережіть своїх матусь! Любіть їх так же сильно, як вони люблять нас.»

Анастасія Чернікова, учениця 2 класу Підвисочанської ЗОШ І-ІІІ ступенів.