Коли у серці є любов…

У серці кожної людини живе любов до рідної землі. Неможливо уявити собі нашу Борівщину без тендітної калини, красуні ялинки, високих сосен. Доля нам  подарувала красиву природу, поруч з селищем знаходиться сосновий бір. Тож, гадаю, всі борівчани люблять ліс, люблять милуватися красою духмяних сосен і золотими кронами беріз, кучерявими верболозами на березі річки, прозорістю неба над верховіттям дерев. 
Уся ця краса природи, її багатство у значній мірі залежить від людини. За збереження соснових насаджень у Боровій відповідають працівники лісництва на чолі з молодим керівником Олександром Лисенком.

10 червня йому виповниться 30 років. Можливо, дехто з вас скаже: які його роки, молодий ще. Та все ж це той перший поріг, переступаючи через який, людина має зупинитися, озирнутися назад, щоб проаналізувати, чи правильним шляхом йде, чи робить все можливе, аби зробити життя людей, які знаходяться поруч, більш прекрасним і комфортним. У першу чергу це стосується сім’ї , колективу, друзів, яких, до речі, у нього дуже багато.

Народився Сашко у мальовничому селі Піски-Радьківські. З раннього дитинства разом з однолітками ходив до лісу по ягоди та гриби, кожне дерево у лісі було йому знайоме. Ось дуби вікові, ветерани, там дика груша, вздовж доріжки ліщина росте висока, як паркан.

Після отримання середньої освіти Олександр вирішив вступити до Чугуєво - Бабчанського лісового тех-нікуму. Вибір учбового закладу був не випадковим, бо живучи у сільській місцевості, полюбивши малу Батьківщину, вирішив, що необхідно зберегти красу рідного краю, аби ним милувалося  не одне майбутнє покоління.

Роки навчання пролетіли швидко, хлопцю подобалося навчатися, і після отримання диплому молодий спеціаліст приїхав працювати до Борівського лісництва. Свою робочу кар’єру розпочав вальником лісу, потім його призначили старшим майстром. Працюючи у лісництві, вирішив заочно продовжити навчання у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва на факультеті «Лісове господарство». І вже після отримання вищої освіти піднявся на наступну сходинку своєї кар’єри, отримав нове призначення - лісничий Борівського лісництва, ставши одним із небагатьох молодих керівників району.  Посада відповідальна, але, добре знаючи лісову справу, отримавши хорошу практику, працюючи у лісництві не один рік, Олександр добре розуміє всі робочі проблеми і намагається разом з колективом їх вирішувати.

- Хочу відзначити, що наш колектив, який складається з 12 чоловік, дуже дружний, - розповідає Олександр Лисенко. – І це  важливо, адже так значно простіше вирішувати всі завдання і проблеми, які постають перед нами. Не можу не згадати добрим словом своїх наставників, які весь час допомагали мені пізнавати тонкощі обраної професії: це колишній лісничий Володимир Петрович Клочко, майстер лісу Віталій Григорович Шевченко, бухгалтер підприємства Валентина Павлівна Стрельник. До них я міг звернутися з будь-яким питанням і завжди отримати кваліфіковану допомогу, пораду.

Найбільшим скарбом життя Олександр вважає свою сім’ю. Він дуже любить і поважає маму Віру Іванівну, добрими словами згадує свого вітчима Олександра Вікторовича, які прагнули виховати хлопця хорошою людиною, вкладали часточку своєї душі і.  Від них він успадкував впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність. Мабуть, саме тому Олександр стоїть твердо на ногах і впевнений у завтрашньому дні. 

Зі своєю майбутньою дружиною Риммою хлопець познайомився ще навчаючись у школі. Вона була його першим коханням, яке так заполонило душу, що після багатьох років зуст-річей він нарешті наважився освідчитися дівчині і вони побралися.

Тепер Олександр несе відповідальність за свою родину, разом з дружиною виховує доньку Дашу.

Тож хочеться побажати, щоб родина Лисенків, якій виповнилося 5 років, дожила до золотого весілля.

- Люди часто забувають або, швидше, не помічають того, наскільки щедра наша Земля: рослини та дерева дають нам змогу дихати чистим повітрям, - продовжує розповідь Олександр Лисенко. -  Але кожного року десятки, якщо не сотні видів рослин та тварин потрапляють до Червоної Книги, їм загрожує небезпека повного зникнення. А скільки їх вже щезло... 
Необхідно пам’ятати про те, що людина - лише один із видів живих істот на Землі, і, скажімо, якась маленька комашка має не менше право на життя, ніж людина, тому що жодна тварина не завдає шкоди навколишньому середовищу так, як це робить людина.  Давайте зробимо все, щоб наші діти та онуки дихали пахощами квітів, чули спів птахів у лісах, ходили по м’якій травичці, милувалися сходом сонця. Давайте залишимо їм у спадок чисту та прекрасну Землю! 

Окрім своїх професійних обов’язків, Олександр має і громадські. Він - голова ра-йонної організації партії «Молоді регіони» і депутат селищної ради. Разом з іншими однодумцями бере участь в різноманітних заходах, в тому числі і екологічних. А як депутат селищної ради при підтримці народного депутата Віктора Остапчука та голови райдержадміністрації Миколи Кравцова встановив дитячий майданчик у одному з дворів провулку Миру.

Приємно також зазначити, що Олександр Лисенко - футболіст з великим стажем. Разом з однодумцями створили футбольну команду «Форестер» і тепер змагаються за призові місця в районному чемпіонаті по футболу.
Незабаром Олександр прийматиме вітання з ювілеєм від родини, друзів, колег,  і хочеться йому побажати: в житті радості, в справах - мудрості, в дружбі - вірності, а в серці - кохання! 

Олена КОЛЕСНІКОВА.