Авторское, Безопасность

Небезпечній карантинній бур’ян

Амброзія полинолиста – один з небезпечних карантинних бур’янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур’яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння.

Пилок амброзії викликає у людей захворювання на поліноз: спостерігається втрата працездатності, з’являється набряк слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, розвивається астма. Алергени, що містяться в листі, викликають дерматити. В пилку амброзії містяться особливі білки – антигени Е і К. Через слизову оболонку антигени потрапляють до лімфи і крові, спричиняючи захворювання.

Через свою виняткову шкодочинність, негативний вплив на здоров’я людей, амброзія посідає одне з перших місць серед злісних бур’янів.

Амброзія полинолиста вперше з’явилася в Україні в 1914 році у Дніпропетровській області, де німецький агроном вирощував її як замінник хіни.

Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, котре утворюється в великій кількості. Невеликі рослини продукують 50 – 3000 насінин, добре розвинуті можуть давати до 40 тис., а окремі екземпляри – до 100 тис. Свіжозібрані насінини не проростають, вони знаходяться у стані біологічного спокою близько 4 – 6 місяців. Недозріле насіння здатне дозрівати – як в полі в ґрунті, так і в складах і коморах, і в подальшому проростати. Стратифікація насіння сприяє збільшенню схожості на 25-85%. Тривалість вторинного спокою насіння амброзії складає від 5 до 40 років і більше.

Амброзія полинолиста має розтягнутий період сходів. За сприятливих умов сходи її можуть з`являтися впродовж всього вегетаційного періоду. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані водними потоками (насіння добре тримається в воді, оскільки має повітряний мішок, а поверхня гідбофобна і здатна не розмокати до 2 год.), вітром, птахами, для яких насіння амброзії є кормом, на колесах транспортних засобів, на взутті людей. У нові регіони, віддалені на значні відстані від вже виявлених вогнищ, насіння може потрапити з насіннєвим і продовольчим зерном, розсадою та ін. підкарантинною продукцією. Тому всі заходи мають бути направлені на недопущення утворення насіння, повторного засмічення та зниження його запасів у ґрунті.

На територіях населених пунктів бажано застосовувати механічний метод боротьби. На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки, сквери, стадіони, спортивні майданчики, промислові території і інші) виключено застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується шляхом виполювання, ручного видалення або скошування.

На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру.

Зважаючи на суспільну значимість та надзвичайну шкодочинність карантинних організмів, кожному громадянину та посадовій особі слід замислитись про природні багатства нашого краю та зробити свій внесок у їх збереження для наступних поколінь.

Наша мета:

привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із зас-міченням земель карантинним бур’яном;

провести карантинні заходи з ліквідації карантинного бур`яну – амброзії полинолистої у садах, скверах, парках, на узбіччі доріг тощо;

забезпечити знищення зеленого агресора силами землевласників та землекористувачів;

провести боротьбу з амброзією шляхом одночасного застосування агротехнічних, хімічних та механічних методів;

провести ознайомлення з карантинним бур’яном у навчальних закладах: школах, гімназіях, ліцеях, технікумах.

Знищуйте амброзію полинолисту - небезпечний карантинний бур`ян!

Наталія Кулик, інспектор, провідний спеціаліст Держфітоінспекції.