Культура

Талант від Бога (про Миколу Алімова)

Талант від Бога

talant1Так говорять про Миколу Алімова всі, хто його знав. Невимовно шкода говорити про таку людину в минулому часі: він пішов у Вічність  майже 6 років тому. Але він і його творчість постійно з нами.

 Назавжди.

24 травня у Боровій відбувся пам’ятний концерт, присвячений 55-річчю з Дня народження Миколи Алімова, який  митець відзначав би  31 травня. Його організували сини славного земляка – Сергій, Юрій та Олександр. На цю подію вони запросили чимало друзів, талановитих артистів, які за різних часів співпрацювали з  Миколою Алімовим, і місцевих виконавців, і артистів з багатьох куточків Харківщини.

 Багато людей прийшло пригадати талановитого митця Борівщини. Розпочали концерт колишні колеги Миколи Алімова – Андрій та Анатолій Шведченки. Вони виконали гімн Борівщини, слова до якого написала місцева поетеса, лікар за фахом Оксана Дубограй, а музику – Микола Алімов. До речі, Оксана з Миколою написали разом чимало пісень, які лунали не тільки на місцевій сцені, а й по всеукраїнському радіо.

Концерт був ліричним, на сцену виходило багато виконавців – і місцевих артистів, і з різних куточків Харківщини. Перед своїми виступами вони теплими словами згадували нашого земляка.

-           Коля був моїм другом дуже багато років, - розповів музикант з м. Ізюм Олександр Шаламов. – У 1988 році в Ізюмі ми створили групу «Моноліт» і запросили Колю бути в ній вокалістом. Виступали разом кілька років. У 90-х роках проводили багато концертів, весіль. Микола Алімов – це гумор, душа компанії. Був неперевершеним ведучим, тамадою. Скільки він знав анекдотів! Розказувати кумедні історії міг годинами. Ми писали дружні шаржі один на одного. Микола був знаним і в Києві. Багато виступав, знімався в рекламі. Як автор гумористичних байок брав участь у Гуморині в Одесі, став там лауреатом. Його знімали в гумористичній передачі «Золотий гусак». Пригадую, як 2005 року він був чудовим ведучим на святі до Дня міста Ізюм. Для мене особисто він символізував собою Борову.

-           Микола Алімов працював на Борівській сцені з початку 80-х років, - розказала перед концертом завідуюча відділом культури та туризму Борівської РДА Світлана Шведченко. – Він був багатогранною, неординарною особистістю. Самотужки опанував гру на багатьох музичних   інструментах: і на гітарі, і на баяні та ін. Був неперевершеним ведучим масових заходів,   постійно імпровізував. Для нього не потрібно було писати в сценаріях репліки – вони народжувалися на ходу під час концертів. І це завжди було цікаво й доречно. Микола, крім того, був композитором, чудовим актором, брав участь у ВІА «Сентябрь», який радував виступами людей по селах Борівщини. Одним словом, він – людина-душа. Працювати з ним було справжнім задоволенням.

-           Працювати з Миколою було дуже легко, - приєднався до розмови місцевий музикант Петро Лисенко. – Він – унікальна людина, міг заспівати експромтом будь-яку пісню, що прохали слухачі. Був дуже доброзичливим. У Колі було безліч друзів, які щиро його поважали й цінували. Пригадується, що Микола Алімов чудово грав у духовому оркестрі.

Свіжий літній вітерець навіював приємні та щемливі спогади про нашого  талановитого земляка, а слайди та відео, які демонструвалися на сцені, дозволили доторкнутися до зворушливих життєвих історій славного митця Борівщини. До пізнього вечора лунали чудові пісні, які переважно були ліричними, як спогад про талановиту людину. Та артисти наголошували, що Микола був веселим та запальним, тому виконували також  і його улюблені жартівливі пісні.

Дякуємо всім, хто був причетним до організації та проведення концерту, який дав можливість ще раз згадати та вшанувати світлу пам’ять славетного земляка.

Тетяна КОЛЕСНІК.