Народний депутат України Василь Грицак зустрівся з громадами Борівщини

26 травня Борівщину відвідав народний депутат України Василь Грицак. Разом із головою Борівської районної державної адміністрації Миколою Кравцовим і головою районної ради Євгеном Жуком він побував у с. Пісках-Радьківських, с.Калиновому, с. Підвисокому.

У Піско-Радьківському Будинку культури того дня було людно. Мешканці сільради  прийшли поділитися з владою наболілими проблемами. На території Піско-Радьківської сільської ради проживає 2300 чоловік, тому й проблем, звичайно, чимало. Перше питання, яке хвилює людей, - якість питної води і оплата за неї. Голова Борівської районної державної адміністрації повідомив, що якість води перевірена Борівською СЕС, за її висновками вода відповідає всім вимогам. А от щодо ціни на воду - то це питання можна вирішити лише встановивши лічильники. Актуальним для жителів села є й проблема автобусного перевезення. «Наразі це питання вирішується. На меті - автобус у кожне село щодня, а не три рази на тиждень, як на сьогоднішній день. Крім цього, розглядаються всі можливі варіанти комфортних поїздок до м. Харкова», - сказав Микола Кравцов. Гострим і проблемним вже протягом року для мешканців Пісок-Радьківських залишається питання проходу й проїзду до Червонооскільського водосховища. Люди скаржаться, що проїзд для них заборонений, а на березі стоять огорожі, що унеможливлює доступ до води. Для вирішення цієї ситуації, як зазначив голова Борівської районної державної адміністрації Микола Кравцов, буде створено комісію, до складу якої,   крім   нього, увійдуть голова районної ради, прокурор Борівського району, лісничий Борівського лісництва.

Та найболючішою проблемою для всіх  жителів с. Пісок-Радьківських є газифікація села. Вже багато років люди мріють, щоб голубий вогник запалав у їхніх оселях, докладають усіх зусиль для здійснення заповітної мрії, але, на жаль, дане питання неможливо вирішити на місцевому рівні, тому громада звернулася за допомогою до народного депутата України Василя Грицака. Кошти ще в минулому році повинні були надійти від НАК «Нафтагаз України», але з різних причин так і не надійшли. Незважаючи на те, що питання газифікації - дуже складне, потребує великих матеріальних затрат (1 млн. 520 тисяч грн.), Василь Грицак запевнив, що «найближчим часом ситуація  зрушиться з місця». На особистому прийомі Василь Миколайович поспілкувався з батьками дітей, які закінчили школу із золотими медалями, і запропонував їм сприяння у вирішенні питань, пов’язаних зі вступом до вищих навчальних закладів. Особливу увагу, за словами Василя Грицака, він  приділятиме дітям із багатодітних і малозабезпечених родин.

Наступна зустріч була із громадою с. Калинового.  Село – одне з найвіддаленіших до райцентру, тому проблемами для мешканців є  завезення дров, забезпечення ліками інвалідів, автобусне сполучення до Борової та до м. Ізюма,  розрахунок за молоко, яке здають власники корів. Всі ці питання під особистий контроль узяв голова Борівської районної державної адміністрації Микола Кравцов, а народний депутат України Василь Грицак обіцяв допомогу у їх вирішенні.

В с. Підвисокому теж на збори прийшло чимало людей. Крім тих питань, що були порушені вже на попередніх зустрічах (автобусне перевезення, пільговий проїзд, низька ціна за молоко), людей турбує  зручний графік роботи амбулаторії загальної сімейної медицини, отримання державних актів на землю.  З’ясувати, чому отримання державних актів на землю є довготривалим процесом, обіцяв народний депутат України Василь Грицак. Він завірив, що найближчим часом люди отримають довгоочікувані документи.

Зустріч представників влади із громадами була плідною. Деякі питання народний депутат України вирішував на місці. Так, наприклад, місцевий житель с. Пісок Радьківських повідомив про те, що біля залізниці знаходиться 10 авіабомб. Василь Грицак зателефонував начальнику Головного управління МНС у Харківській області й домовився з ним про те, що найближчим часом у село прибудуть рятувальники, які вивезуть і знешкодять небезпечні знахідки. У с. Підвисокому до 9 Травня встановили пам’ятник Герою Радянського Союзу  Григорію Запорожченку. Кошти на пам’ятник обіцяли надати керівники фермерських господарств, землі яких розташовані на території Підвисочанської сільської ради. Кілька керівників заплатили частину коштів за пам’ятник, а деякі лише пообіцяли, але надавати допомогу не поспішали. Зважаючи на те, що пам’ятник придбали в борг і за нього потрібно було терміново віддати  кошти, Підвисочанський сільський голова Анатолій Чорний звернувся за  допомогою до Василя Грицака.  Василь Миколайович – небайдужий до пам’яті ветеранів Великої Вітчизняної війни, про це свідчить його матеріальна допомога ветеранам до Дня Перемоги, його присутність і теплі привітання на ветеранському вогнику.  Тому на прохання сільського голови відреагував миттєво - дав кошти, щоб погасити борг за пам’ятник. Після зустрічі з громадою Василь Грицак, керівники району, сільський голова відвідали могилу Героя Радянського Союзу, вшанували його пам’ять квітами та хвилиною мовчання.

Не секрет, що люди не зовсім довіряють владі в будь-які часи.  Але під час кожної зустрічі з народним депутатом України Василем Грицаком у людей загорявся вогник надії: відчувалося, що ця людина дотримає своє слово. Він виріс у  селянській родині, тож чудово знає, як нелегко живеться простим сільським людям. І нехай не всі проблеми вдасться розв’язати, але, якщо хоч частину – довіра людей до влади підвищиться, адже кожен із нас хоче відчувати підтримку, захист, дієвість влади не на словах, а на ділі.

 Довідково:

Василь Миколайович Грицак народився 17 лютого 1961 року в с. Горинь-град II Рівненської області. Громадянин України. Освіта вища, 1986 р. закінчив Український інститут інженерів водного господарства, м. Рівне; 1999 р. закінчив Одеську державну юридичну академію. Кандидат юридичних наук, доцент.
Трудова діяльність: 1981 р. – 1986 р. студент Українського інституту інженерів водного господарства, м. Рівне; 1986 р. – 1991 р. інженер, ведучий інженер, зав. групою інституту «Харківдіпроводгосп», за сумісництвом - керівник проектної групи при УМВС України в Харківській області; 1992 р. – 1995 р. помічник начальника УМВС України в Харківській області; 1995 р. – 2001 р. помічник ректора, проректор з питань економіки та матеріально-технічного забезпечення Національного університету внутрішніх справ України; 2001 р. – 2005 р. начальник Головного управління військового та матеріально-технічного забезпечення МВС України, начальник Департаменту ресурсного забезпечення МВС      України, м. Київ. Генерал-лейтенант міліції. Учасник бойових дій (цивільна поліція ООН в колишній Югославії). Член Партії регіонів. Президент громадської організації         «Всеукраїнське об’єднання зброярів», голова Міжнародної громадської організації «Спілка генералів органів внутрішніх справ України». Народний депутат України. Одружений. Батько трьох дітей.
Почесні звання, нагороди: заслужений економіст України, лауреат Державної премії в галузі науки та техніки, нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни», відомчими нагородами МВС України, грамотою ВР України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, відомчими нагородами МВС Російської федерації, Білорусії, Польщі, Угорщини, Молдови, Казахстану, Вірменії та інших країн, має нагороди церковні та фондів України.

Тетяна ГУНЬКО.