Авторское, Общество

Щоб ветеранам низько поклонитись, ми знов прийшли до вічного вогню…

Щоб ветеранам низько поклонитись, ми знов прийшли до вічного вогню…БОРОВА

69-й мирний травень… Все ожило, пробудилося, набралося краси і молодості. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю. Бо саме з весною приходить до нас велике свято Перемоги у Вітчизняній війні…

У Боровій керівники району, ветерани та діти війни,  представники установ, організацій, підприємств, школярі пройшли урочистою ходою центральною вулицею селища. Схилили голови в скорботі та поклали вінки до меморіалу Героям Радянського Союзу Василю Коліснику та Єгору Шутьку. Потім під звуки маршу «У День Перемоги» та «День Победы» попрямували до братської могили воїнів, що полягли в боях з фашистами.

Урочистий мітинг відкриває селищний голова Олександр Тертишний і надає слово голові Борівської РДА Віталію Кіяну:

«Дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, діти війни, шановні борівчани!

Сьогодні, в цей святковий день, пам’ять знову і знову повертає нас, в тепер уже далекий 1945, в такий же весняний день, що наповнився радістю і щастям перемоги, в той день, який поклав кінець найкривавішій війні ХХ століття.

Війна пройшла великим болем через кожне серце, кожну долю української сім’ї. Для солдатів це був тяжкий шлях непоправних втрат, розпачу оточення і полону, неймовірної болі від ран і хвороб та загибелі своїх однополчан. Для всіх нас пам’ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто віддав заради Перемоги найдорожче - своє життя.

Перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою. І ніхто не стояв за ціною. Для України ця ціна становила за різними даними від 8 до 10 мільйонів людських життів. Наша республіка дала армії і флоту понад 7 мільйонів воїнів. Кожен другий з них поліг на фронтах, а кожен другий з тих, хто залишився в живих, повернувся додому інвалідом.

Понад 700 міст і містечок та 28 тисяч сіл було знищено фашистськими загарбниками, тисячі підприємств зруйновано і пограбовано.

Вже 69 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, звільнили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи та світу - непідвладний часу.

Ми завжди будемо пишатись нашими земляками-героями: Єгором Шутьком, Григорієм Запорожченком, Василем Колісником, Єгором Біжком, Володимиром Сентюріним та багатьма іншими нашими земляками, прізвища яких навіки вкарбовані в гранітних плитах та обелісках по всій Європі.

За роки Великої Вітчизняної війни в діючу армію тільки з нашого району пішло більше 4,5 тисячі мешканців, з них понад 3800 - загинули на фронтах війни. Хіба можна це забути?

У великі томи скорбної Книги пам’яті назавжди вписані золотими літерами дані про наших земляків, які своїм життям заплатили за нашу Перемогу. А скільки їх таких, чия доля і донині невідома?

В братських могилах, на території нашого краю, вічним сном сплять 2725 воїнів-визволителів і партизанів-підпільників.

Вічна слава всім, хто поліг смертю хоробрих на фронтах, у партизанських загонах та підпіллі, у гітлерівських катівнях і таборах смерті, пішов із життя від ран, хвороб та голоду! Вклонімося до землі їх пам’яті.

З кожним роком вас усе менше, шановні ветерани. З кожним роком усе далі від нас той пам’ятний день Перемоги. І хоч би скільки ще минуло часу, доки існуватиме на землі українська нація - у цей день ми завжди будемо вклонятися пам’яті загиблим та вшановувати ветеранів війни, працівників тилу, дітей війни.

Звертаючись до всіх, хто нині працює в господарствах та організаціях, хто навчається в школі, до батьків і дітей: давайте ми, українці, спільними зусиллями зробимо так, щоб нинішні і прийдешні покоління завжди пам’ятали про подвиг тих, хто поліг, визволяючи рідну землю, хто повернувся переможцем.

Пам’ять потрібна полеглим, а увага необхідна живим!

Я закликаю молодь завжди проявляти шану й увагу до ветеранів, до покоління, яке пережило справді тяжкі випробування.

Дорогі ветерани та учасники мітингу!

Від імені районної державної адміністрації сердечно і щиро вітаю вас з Днем Перемоги, зі святом, яке було, є і завжди буде з нами.

Довгих вам років життя, міцного здоров’я і бадьорого духу, любові і поваги рідних та близьких.

Нехай зігріває всіх нас і не згасне світло Перемоги, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я України та процвітання нашої рідної Борівщини!

У цей пам’ятний, святковий і водночас сумний день ми повинні вкотре усвідомлювати значення таких слів, як мир, порозуміння і примирення.

Нехай єднає усіх нас любов до України і турбота про її майбутнє.

Зі святом Вас, дорогі земляки!».

Слово надається голові районної ради Євгену Жуку.

«Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами відзначаємо важливу дату для всієї нашої країни – День Перемоги! Напевно, немає такої української сім’ї, якої б не торкнулася Велика Вітчизняна війна. Наші діди і прадіди не шкодуючи свого життя боролися за майбутнє. Майбутнє без насильства і фашистського іга! Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх фронтовиків і трудівників тилу, яких вже немає з нами! Світла їм пам’ять! Вам, дорогі ветерани, я хочу побажати спокою і щастя в домі! Спасибі вам за мирне небо, за майбутнє, яке у нас є завдяки вам! Ми завжди  пам`ятаємо про ваш героїзм, і повірте, що ми згадуємо про День Перемоги не один раз на рік! Бажаємо вам і вашим сім`ям ніколи не знати війни, а жити в мирі, щасті і благополуччі! Ви наші герої, низький вам уклін!

В цей особливий день вітаємо  не лише тих, хто пройшов війну і виніс перемогу на своїх плечах, не тільки тих, хто трудився в тилу, не покладаючи рук, працював на перемогу. Вітаємо всіх без винятку. Ця перемога спільна, вона одна на всіх, як один на всіх  цей світ, як один на всіх у нас дім - наша країна. Хай буде мир у всьому світі!»

Щороку зі сльозами на очах зустрічає День Перемоги дитина війни Віктор Віннік. Виступаючи на мітингу, він розповів, як нелегко йому жилося без тата, якого забрала війна, як необхідно берегти завоювання старшого покоління сьогодні. Віктор Якович теж щиро привітав зі святом всіх присутніх.

Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. В знак вдячності героям до братської могили  покладено вінки та живі квіти. Пам`ять полеглих вшановано хвилиною мовчання.

…І знову звучить музика, линуть пісні воєнних літ у виконанні аматорів районного Будинку культури. Свято продовжується у парку, в невимушеній обстановці. Тут же працює «воєнний штаб», «медсанчастина», «польова пошта», «польова кухня». Ветеранам вручають  листівки, наливають фронтові сто грам, їх, а також всіх бажаючих, частують польовою кашею.

Жителька Борової, донька партизанки Світлана Сафронова, прочитала власний вірш, який до сліз зворушив присутніх:

«Когда война над Родиной пылала,

Я очень маленькой была.

Земля родная жалобно стонала,

И я ничем помочь ей не могла.

Цвели сады без запаха и цвета,

Ревели самолёты в вышине,

Был воздух напоён кровавым пеплом

На нашей, на истерзанной земле.

Шагал фашист по увядавшим травам,

Шагал хозяином, надменным подлецом

И получил в наследство он по праву

Смерть, пущенную в лоб, моим отцом.

Моим, твоим отцом, тобой и мною,

Сестрой моей и матерью твоей.

За всех, замученных фашистскою ордою,

За всех, отдавших жизнь, для светлых дней.

Прошли года, окончились невзгоды,

Светлеет небо яркой синевой,

Над пьедесталом Мира и Свободы,

Над нашей победившею страной.

Так не мешайте, слышите, нам строить,

Творить, дерзать и снова побеждать.

Остановитесь! Мы вам не позволим!

Долой войну! Я требую! Я Мать!»

Тут же, в парку проводилися різноманітні конкурси.

Продовжилося святкування ввечері. Учні Борівської школи організували факельний похід до братської могили, там же пройшла громадянська панахида. Потім на площі райцентру знову виконувалися пісні воєнних літ. А під незабутню мелодію «День Победы» небо над Боровою осяяв великий святковий феєрверк. Закінчилося святкування масовим гулянням.

Любов Мухіна.

Володимир Столбенко.

* * *

Гороховатка

Мабуть, немає жодного села у Борівському районі, де б не відзначали День Перемоги! 9 травня – пам’ятний для кожної родини день. Урочистий мітинг, присвячений Великій Перемозі, пройшов і в Гороховатці.

У День Перемоги з самого ранку відчувався дух свята – традиційно відбулась урочиста хода жителів села, ветеранів, вчителів та учнівської молоді з квітами до Вічного вогню та братської могили.

Цього року виповнилося 69 років з Дня Перемоги в одній з найстрашніших війн в історії людства. Відлуння цієї війни й досі продовжує звучати в обпалених душах тих, хто її пережив.

Перед численною аудиторією односельчан із вітаннями з нагоди свята виступили сільський голова В.М. Палієнко, керівник ФГ «Нива 2006» В.Г. Калюга, заступник голови ради ветеранів В.М. Могильний. Всі вони звертались зі словами вдячності до ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій яких, на жаль, у Гороховатці залишилося тільки четверо. Це Ф.М. Ярмак, Д.Ф. Твердун, І.О. Швидич та А.О. Гвозденко. А також до всіх тих, хто героїчно боровся на фронтах, у партизанських загонах і підпіллі, кував перемогу в тилу, до всіх, кому завдала непоправного горя найжахливіша в історії людства війна, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного лихоліття.

Ветеран Великої Вітчизняної війни, жінка-фронтовичка, яка пройшла дорогами увесь Радянський Союз, А.О. Гвозденко, тремтячим голосом поділилася з присутніми спогадами про ті нелегкі часи.

Молоде покоління учнів Гороховатської ЗОШ привітало ветеранів Великої Вітчизняної війни квітами та словами вдячності за той подвиг, який вони вчинили заради нашого світлого майбутнього. Разом з найкращими побажаннями випустили білосніжних голубів в знак мирного та чистого неба над головою.

У цей день жителі Гороховатки згадали всіх, чиє життя забрала війна, низько вклонилися та склали глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки, уславили тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та в поминальній хвилині мовчання вшанували всіх відомих і невідомих героїв, пом’янули усіх, хто передчасно пішов з життя від бойових ран та поклали букети квітів до братської могили.

Пройшли десятиріччя, пройдуть століття, але ніхто не зітре з нашої пам’яті і пам’яті прийдешніх поколінь імена тих, хто життям своїм спромігся довести, що наш народ готовий на все заради процвітання і добробуту майбутнього.

Доземний уклін вам, шановні ветерани, за героїзм, мужність, вірний обов’язок. Благополуччя, щастя, спокою і злагоди вам та вашим родинам!

Наталія Василенко.

Богуславка

8 травня у Богуславському сільському Будинку культури відбувся тематичний вечір «Немеркнуче світло великого народу», присвячений 69-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Весна така, аж серце завмирає!

Земля квітує та звучать пісні.

І свято Перемоги йде до краю,

Найкраще наше свято навесні.

Такими словами розпочався тематичний вечір.

Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість, за мир на нашій рідній землі, у нашій вільній Україні. Дорогою ціною дісталася перемога. Країна втратила мільйони кращих синів і дочок, які віддали своє життя в боротьбі. Але сьогодні ми говоримо слова тим, хто залишився. І кожен слід на землі, і нинішня радість, і небо безхмарне, і щасливе життя – це ваш слід, шановні. Низький уклін вам, сивочолі ветерани. З кожним роком все менше і менше залишається учасників тих подій, і всі ми щиро вдячні їм за те, що вони живуть серед нас – це  Віра Петрівна Півньова та Іван Мефодійович Пелих.

Зі святковим вітанням перед присутніми виступив Богуславський сільський голова В.С. Мальченко.

Всі виступи під час концерту супроводжувалися бурхливими оплесками.

Велику подяку висловлюю всім аматорам сцени, які подарували гарний святковий настрій глядачам: Людмилі Страх, Лідії Соколовій, Антоніні Ганнич, Дарині Дмитренко, Дарині Козаковій, Оксані Жорник, Оксані Мєліковій, Ірині Сокольській, Діані Кас'ян, Владі Кравченко, всі вони співали пісні воєнних років. Порадували своїми запальними танцями і діти з танцювальної групи «Ритми серця» під керівництвом Ольги Зарудної, танцювальної групи «Фаворит» (керівник Юлія Самойлова). Прем'єрою концертної програми став виступ танцювального дуету Лізи Сабіни та Степана Власова.

9 травня зранку біля Братської могили села Богуславка лунали пісні і марші воєнних років. Односельці, ветерани Великої Вітчизняної війни, учні та вчителі Богуславської ЗОШ, гості села з квітами урочистою святковою ходою пішли до Братської могили.

Потім розпочався мітинг – реквієм  «Вклонися, моя Україно, славним синам своїм», присвячений 69-й річниці Перемоги. Всіх ветеранів, богуславців і гостей села привітав сільський голова В.С. Мальченко. До Братської могили були покладені вінки і квіти. Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. Після мітингу на всіх чекала польова каша, ветеранів і всіх присутніх запросили на святковий вогник, спонсором якого став голова ФГ "ЮГ" та ПАФ "Злагода" М.О. Кириченко. Я висловлюю щиру подяку всім, хто взяв активну участь у підготовці і проведенні цього свята, а саме: ведучим свята: Оксані Гриценко та Юлії Соколовій, помічникам Павлу Грицуну, Сергію Ісаєву, Аліні Вишняковій, Анастасії Галієвій, працівникам Будинку культури: керівнику Олександру Степанову,  художньому керівнику Ользі Зарудній, техпрацівниці Наталії Пахомовій.

Ірина Грицун, директор Богуславського СБК.

Новоселівка

«Нехай не висохне сльоза» - під такою назвою пройшло свято Великої Перемоги, яке підготували Борівський міський Будинок культури разом з міською бібліотекою і Борівською ЗОШ №2. Розпочалося воно урочистою ходою та покладанням вінків і квітів до пам’ятника загиблих воїнів. На мітингу ветеранів та всіх жителів зі святом привітав селищний голова О.В. Тертишний та голова первинної ветеранської організації Л.П. Літвінова. Працівники Будинку культури подарували всім святковий концерт. Учні Борівської ЗОШ №2 урочисто зачитали списки загиблих воїнів-земляків. Після поминальної панахиди, яку провів настоятель Борівського храму протоієрей Іоан, усіх присутніх пригощали польовою кашею та бойовими сто грамами. Без спонсорської допомоги наше святе не було б таким яскравим, тому хочеться сказати слова подяки підприємцям Ользі Вікторівні Гарній, Ользі Григорівні Євель, Андрію Михайловичу Тарасенку, керівнику ПАФ «Джерело» Сергію Григоровичу Синицькому, ФГ «Оксамит-2005» Сергію Прокоповичу Старікову, ФГ «ЛіС» Сайду Ях`яєву  та кухарю Валентині Василівні Чирві.

Валентина Тютя, директор міського БК.

Чернещина

Традиційно на території Чернещинської сільської ради відбулися святкові заходи, присвячені Дню Перемоги та пам’яті наших батьків, дідів та прадідів.

Напередодні свята сільський голова С.А. Вразовська  разом з представником агрофірми «Новий шлях» відвідали вдома кожного ветерана та вручили їм подарунки і грошову  допомогу від господарства.

Наступного дня на святі були присутні всі, хто не залишився байдужим до такої значимої в історії людства дати. Почалося все з урочистого мітингу. Потім жителів села та гостей запросили до глядацького залу сільського Будинку культури. Директор СБК А.Ю.Тарасенко  разом з учнями Чернещинського НВК та аматорами художньої самодіяльності організували цікавий тематичний концерт.

Потім ветеранів та дітей війни запросили на обід.Кухарі Т.М. Янчинська, Т.В. Гладюк разом з працівниками сільської ради підготували смачні страви. Музичний супровід здійснювала В.П. Невмирич. Спонсор свята - СТОВ а/ф «Новий шлях» на чолі з директором О.А.Гомоном.

Всім, причетним до організації свята, задоволені ветерани висловили подяку.

peremoga4 peremoga3 peremoga6 peremoga5 peremoga8 peremoga2 peremoga7