Ніхто не забутий , ніщо не забуто
Перемога у Великій Вітчизняній війні дісталась нашому народу дорогою ціною . Українська земля щедро полита кров’ю солдат і офіцерів , котрі героїчно воювали і віддали свої життя за свободу і незалежність Батьківщини . На борівській землі знайшли вічний спокій близько трьох тисяч бійців і командирів Червоної Армії . Ми знову повертаємось думкою і серцем до грізних і незабутніх сторінок минулого щоб ще раз усвідомити , кому ми зобов’язані мирним небом над головою , можливістю жити і ростити дітей і онуків . Ми схиляємо низько голови перед подвигом наших батьків і дідів . Наш святий обов’язок берегти пам’ять про ті трагічні сторінки .

Саме в пам’ять про полеглих в роки війни 9 травня неподалік від сіл Ольгівка і Андріївка на місці військового кладовища в присутності громадськості навколишніх сіл , козаків Борівського куреня Українського козацтва , гостя з Ростовської області Росії онука одного з похованих бійців , було відкрито пам’ятний знак , з усіма даними на похованих на військовому кладовищі .
Історія відкриття пам’ятного знака наступна . В березні 2010 року на Ізюмську сільську раду прийшов лист з Ростовської області від Тєрєхова Олексія Юрійовича . В листі йшла мова про те , що його дід Тєрєхов Федір Єгорович помер від ран в госпіталі 4199 ХППГ який розташовувався в селі Ольгівка в серпні – вересні 1943 року . Поховано його було на військовому кладовищі неподалік від х.Ольгівка в колгоспі „ Краще життя“ Борівського р – ну Харківської області . З проханням повідомити йому якщо є які – небудь дані про його діда . На момент отримання листа даних про військове поховання не було . Тому за допомогою до мене як до учителя історії звернулася голова сільської ради Глюздін О.І . І розпочалася пошукова робота , до якої було підключено Дружелюбівський культурно – спортивний козацький центр , учнів Дружелюбівскої ЗОШ , громадськість навколишніх сіл Ізюмської сільської ради , козаків Борівського куреня .Були відіслані запити до Подольського Центрального військового архіву , проводилось опитування старожилів навколишніх сіл . Наслідки цієї кропіткої роботи не забарилися .За півтора роки були зібрані свідчення , було отримано дані на 28 бійців і командирів , що померли від отриманих ран в госпіталі 4199 ХППГ і були поховані на військовому кладовищі .
Коли всі дані було зібрано , розпочалась робота по створенню пам’ят-ного знака . В створенні якого приймало участь дуже багато небайдужих людей . Жителі с.Ольгівка Корнєєв М . П і Гончаров В . Г прийняли активну участь у створенні знака , за власні кошти зробили табличку з усіма даними похованих на військовому кладовищі. Мешканці с.Дружелюбівка Хлусов М .І для будівництва колоди з дуба для хреста , Голоха В .І і Шевченко І . Г , Святченко Л .В , Колісник Л . Л , Маренич П . М Погрібняк В .В , Драбчук О . І. , Горяник М . О . Велика вдячність також голові сільської ради Шафрану С . Г , фермеру Заморую В . М , приватному підприємцю Святченко Т .В , керівництву Борівського куреня Українського козацтва .
В своєму слові коло пам’ятного знака гості з Росії подякували за проведену роботу , за пам’ять про полеглих .
Але на цьому робота по військовому похованню не закінчена . Продовжується пошук рідних полеглих бійців .

Учитель історії Дружелюбівської ЗОШ
Осавул Українського козацтва
Єрмолаєнко С . В