Безопасность

Глаукома

Глаукома

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Термін «глаукома» об’єднує велику групу захворювань очей, яка характеризується пос-тійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску з  подальшим розвитком дефектів поля зору, зниженням центрального зору та атрофією зорового нерву. Найчастіше хвороба розвивається непомітно.

Порушення відтоку внутрішньоочної рідини - одна із найчастіших причин безповоротної сліпоти. При глаукомі відтік внутрішньоочної рідини утруднений, і тиск усередині ока підвищується. Це призводить до погіршення живлення нервових клітин сітківки та зорового нерва. На початковій стадії хвороби зміни можуть бути зворотніми, а в розвиненій уже стають постійними. Подальше руйнування волокон зорового нерва призводить до того, що відбувається поступове звуження поля зору. На пізній стадії хвороби залишається «трубковий» зір: поле зору звужується настільки, що хворий дивиться, ніби через вузьку підзорну трубу, тобто зовсім перестає помічати розташовані збоку об’єкти, його зір значно погіршується аж до сліпоти. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню, оскільки відбувається атрофія зорового нерва.

Досі вчені не виявили патогенетичних причин цього захворювання. Глаукома - це хвороби очей у хворому організмі. Чинниками, які спричиняють її  є: розлад нервової, серцево - судинної систем, тяжкі ступені короткозорості або далекозорості, травми та операції очей, ендокринні та спадкові захворювання. Наприклад, 40 % пацієнтів із патологією дна ока складають люди, хворі на діабет.

Розрізняють відкритокутову чи закритокутову форми глаукоми. Відкритокутова форма найчастіше довго протікає безсимптомно і виявляється на пізній стадії. Закритокутова більш виражена при значному підвищенні тиску і проявляється гострим нападом: виникає біль в оці, надбровній дузі, скронях, уражене око заслане туманом, при погляді на лампу з’являються райдужні кола. Частіше за все хворі скаржаться на відчуття чужорідного тіла в оці (створюється враження, що дивишся «через сітку»), затуманення зору вранці, почервоніння та біль в очах, головний біль.

Також іноді реєструються випадки з нормальним внутрішньоочним тиском. У таких випадках тиск тримається в зоні верхньої граничної норми, але кровообіг у  зоровому   нерві  різко   погіршується,  а  значить   його  функції порушуються. Якщо порушується зір та з’являються інші скарги, притаманні глаукомі,не потрібно зволікати з візитом до лікаря.

Для встановлення діагнозу необхідно перевірити зір, поле зору (на початку захворювання або лише при підозрі на нього - ком-п’ютерними методами), стан зорового нерва (традиційним оглядом - офтальмоскопією та комп’ютерними методами), виміряти рівень тиску в оці. За необхідності лікар запропонує провести додаткові методи обстеження, які допоможуть своєчасно встановити діагноз.

Хворий на глаукому має перебувати під пильним, постійним наглядом спе-ціаліста та чітко дотримуватись його рекомендацій.

Раннє виявлення і своєчасне лікування глаукоми дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

Діагноз глаукома - не привід  для відчаю та паніки.

Вікторія ТОЛСТАЯ. Лікар-офтальмолог Ізюмської ЦМЛ.