Официально

Україна – ЄС: перспективи є

Україна – ЄС: перспективи є

Україна продовжує успішно рухатися в напрямку євроінтеграції. Наприкінці минулого тижня у Брюсселі було парафовано Угоду про асоціацію між нашою державою та ЄС. Таким чином, обидві сторони досягли згоди в процесі, що тривав довгих п’ять років.

Про що ж свідчить парафування Угоди?

 

За словами члена Моніторингового комітету ПАСЄ Маріети де Пурба-Лундін, факт парафування фактично ставить крапку в багатьох дискусіях, що велися в Україні та  в Європі щодо того, де ж знаходиться Україна. Отже, наша держава отримала офіційне підтвердження своєї європейської ідентичності.

На думку цілого ряду експертів, сьогодні не варто недооцінювати важливість цього, на перший погляд, суто технічного моменту. Попри труднощі, що виникали між Києвом та Брюсселем через суд та тюремне ув’язнення Юлії Тимошенко, процес інтеграції України в Європу триває. В ЄС добре розуміють, що безкінечно залишати Київ без конкретики не можна. Потрібно вирішувати, чи потрібна Україна Європі, чи ні.

Іншим важливим моментом бачиться стратегічне значення нашої держави для успіху нового інтеграційного проекту Росії – Митного Союзу. Без України дане утворення не буде повноцінним. Справа в тому, що ні Білорусь, ні Узбекистан, ні Казахстан чи інші пострадянські країни не несуть тих переваг, які може дати Росії Україна. І Москва це добре усвідомлює, продовжуючи «втягування» нашої держави до суто проросійської організації.

На відміну від Росії Європа не звикла поспішати. Проте якщо вже робить, то на  совість та з повною відповідальністю розпочатої справи. Парафування Угоди про асоціацію дозволяє говорити про високу ймовірність підписання самої Угоди вже до кінця поточного року. Та основним моментом тут бачиться не так політична частина домовленостей, як економічна.

Мова йде про створення всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Відзначимо, що режим вільної торгівлі передбачає ще більшу лібералізацію, ніж вступ до ВТО. В цілому серед основних переваг, які надасть зона вільної торгівлі нашій державі, можна виділити наступні:

- залучення додаткових прямих інвестицій, що сприятиме як збільшенню об’ємів виробництва, так і зростанню продуктивності праці;

- розширений доступ на внутрішні ринки Європи для вітчизняних компаній. Такий крок сприятиме зростанню продажів, а також стимулюватиме розвиток виробництва продукції з високою додатковою вартістю, яка добре продається в розвинутих країнах.

Крім того, Зона вільної торгівлі дозволяє говорити про більш високу конкуренцію на внутрішньому ринку, що було б дуже вигідно споживачам, а також сприяло б стимулюванню місцевого бізнесу до розвитку. Потрібно сказати й про можливість покращення бізнес-клімату та створення нових робочих місць.    

Зазначимо, що Україна – не перша з сусідів ЄС, з якою укладаються договори про вільну торгівлю. Через цей процес пройшли практично усі східноєвропейські члени Євросоюзу  - Польща, Чехія, Угорщина та інші. Як показав час, ці країни тільки виграли від утворення зони вільної торгівлі з ЄС. Тому сьогодні українцям варто задуматися над тим фактом, що з Європою Україна має шанс на розвиток. З Росією ж ми зажди залишатимуся Малоросією, котра не матиме права голосу.

Парафування Угоди про асоціацію свідчить про те, що євроінтеграція залишається головним зовнішньополітичним вектором Президента України. Розуміючи важливість значення відносин з Росією, Віктор Янукович не має намірів ставати васалом Москви. Україна має право на власний шлях та свою особисту думку. Тому і страждає сьогодні від цинічного шантажу Кремля, котрий у досягненні своїх імперських цілей не цурається жодних методів. Проте, така політика може мати успіх тільки в короткостроковій перспективі. Все може закінчитися тим, що Росія залишиться сама зі своїми нереалізованими амбіціями, в той час, коли весь цивілізований світ рухатиметься вперед.

Роман Кравчиня