Общество

Сланець для України: енергетична незалежність, робочі місця, соціальні інвестиції

Сланець для України: енергетична незалежність, робочі місця, соціальні інвестиції

В питанні енергетичного майбутнього сьогодні світ опинився перед вибором – далі перебувати «на голці» в газових і нафтових монополістів чи шукати нові – більш економні джерела енергії. Україна, яка платить ледве не найвищу ціну за газ в Європі, схиляється до другого варіанту. Ще б пак - адже за останні сім років ціна на імпортний газ для нас зросла майже в 9 разів! А в 2011 сума оплати за нього сягнула половини валютних резервів країни.

Щоб досягти енергетичної незалежності, Україні не потрібно вигадувати власний велосипед. Видобуток сланцевого газу, судячи з досвіду інших держав, які так само, як і Україна, позбавлені значних запасів природного газу, легко може стати дешевою альтернативою традиційного газу.  Українські геологи прогнозують, що запасів «сланцю» буде цілком достатньо на найближчі 200-250 років. Його поклади зустрічаються практично по всій території країни, а останні до-слідження свідчать, що за запасами газу ми посідаємо четверте місце в Європі – після Польщі, Франції та Норвегії.

Водночас, видобуток сланцю може значною мірою похитнути розподіл сил на світових ринках, у тому числі суттєво вплинути на вартість газу. Росію, для якої експорт природного газу вже кілька десятиліть є одним з основних джерел доходів бюджету, а також найсильнішою зброєю політичного впливу на партнерів, оптимістичні для України перспективи переходу на сланцевий газ не можуть не насторожувати. Тому не дивно, що останнім часом Газпром почав використовувати кишенькові екологічні організації та деякі партії як інструмент боротьби з видобутком сланцю. Зазначимо, що по-дібна ситуація склалася і в Болгарії, де монополісти ринку - російські енергетичні компанії зробили все, щоб у зародку знищити саму ідею. Як і там, в Україні маніпуляція відбувається за схемою – довести всім, що сланцевий газ небезпечний для екології.

Реальність же говорить про інше. Загрози від сланцевого газу навіть менші за видобуток традиційних джерел енергії. Для прикладу - значно вищі ризики при використанні атомної енергії, традиційного газу чи нафти. Якщо взяти Харківську область, де здійснюється видобуток традиційного газу, чи  Донеччину, де видобувається вугілля,  то очевидно, що це наклало відбиток на екологію цих регіонів. Але немає жодних підстав стверджувати, що видобуток нетрадиційного газу має якісь більш серйозні екологічні ризики, аніж те, що добре відомо. Американські корпорації вже не одне десятиліття успішно та безпечно видобувають сланцевий газ на своїй території. Нині вони готові поділитися своїми технологіями з Україною.

Окрім зниження ціни на блакитне паливо, видобуток сланцевого газу матиме й низку інших переваг для українців. Наприклад, в спільному проекті американського концерну Shell та української компанії «Надра Юзівська», що передбачає розробку родовищ на Юзівській ділянці на Харківщині, є важливий пункт - максимальне використання українських кадрів. Ніякого «імпорту» іноземних робітників, за винятком фахівців з унікальними знаннями, яких одиниці у світі. А ще є й важливий регіональний аспект - великі інвестиції в розвиток місцевої інфраструктури добуваючих регіонів (медицина, дороги та ін.).

Олена Вовк.