Общество

Чисте довкілля — чисте сумління 2013

Чисте довкілля - чисте сумління

smittyaПрихід весни приніс нам не тільки радість від пробудження природи, а й додав багато клопотів. Пов’язані вони з наведенням порядку в оселях, подвір’ях, на городах.

Невипадково, напевне, саме у квітні відзначається в Україні й День довкілля, покликаний активізувати й об’єднати зусилля влади, громадськості на виконання заходів, спрямованих на благоустрій та впорядкування територій, озеленення населених пунктів, облаштування місць відпочинку тощо.

Наступні тижні у нашому районі повинні пройти під знаком боротьби за чистоту довкілля.

Висаджування дерев, побілка дерев та бордюрів, вирубування порослі, ліквідація стихійних смітників, захаращень у лісонасадженнях, вздовж узбіч доріг, вивезення сміття — ось неповний перелік тих справ, які спільними зусиллями необхідно виконати.

Одним із головних завдань перед Великоднем  є  вшанування померлих рідних, близьких, знайомих - необхідно прибрати на їхніх могилках, посадити квіти, підфарбувати огорожі.

Виконавши всі ці завдання, Велике свято зустрічатимемо не тільки в чистому селищі, з чистими вулицями й подвір’ями, а й з чистою совістю. Турбота про навколишнє природне середовище повинна стати повсякденним завданням для всіх нас. Найголовніше —кожен мешканець району повинен усвідомити, що ніхто, крім нас, не подбає про чистоту наших лісосмуг, зон відпочинку, населених пунктів. Усе залежить від нас, від того, наскільки ми готові змінити себе і своє ставлення до довкілля, чи зуміємо виховати у собі внутрішню культуру, потребу жити в гармонії з природою.

Є люди, які тільки-но розтане сніг,  вже прибирають і в дворі і навколо нього, білять дерева, саджають квіти, ще й сусідці одинокій допоможуть навести порядок. Але, на жаль, є й такі, які не те що для інших - для себе нічого не зроблять. Та найбільше обурює, коли не поважають працю інших. У центрі селища, в парку вже давно стоять урни, але сміття туди люди кидають нечасто: без докорів сумління більшість  викидає  кольорові обгортки, пляшки, пакети просто під ноги. Кілька разів на день працівники ЖКГ змушені збирати сміття в центрі Борової, хоча могли б у цей час прибирати в іншому місці, наприклад, на кладовищі біля могилок, які вже нікому доглядати.

Найбільше сміття, як не дивно, по вулицях Привокзальна і 14 квартал. Через день сюди приїжджає сміттєвоз, тому ці вулиці мали б бути найчистішими, але деякі люди чомусь виносять сміття не на машину, а якраз через дорогу від свого будинку. Кожної весни комунальники ліквідовують сміттєзвалища, але вже через кілька тижнів вони вперто з’являються  і ростуть з кожним днем. Цікаво, якби сміттєвоз зовсім не їздив по цих вулицях? Будинки, мабуть, вже потонули б у смітті.

Найстрашніше те, що дорослі люди  показують приклад дітям. Коли дитина підросте й піде виносити сміття, вона понесе його не на машину, а туди, куди носили її батьки. Так із покоління в покоління виховується невдячність до людської праці, байдужість до екології, до своєї малої батьківщини. Моя родина переїхала на 14 квартал більше 20 років тому, і всі ці роки біля гаражів я бачила сміттєзвалище. Навесні його прибирали, вивозили, а воно утворювалося знову й знову. Звичайно, є воно там і зараз. Не знаю, чи настане той час, коли люди зрозуміють: забруднюючи навколишнє середовище, вони залишають дітям, онукам, правнукам страшний спадок, нашим нащадкам доведеться довго ви-правляти помилки й спокутувати чиїсь гріхи...

Тетяна ГУНЬКО.

На знімку вул. Привокзальна.