Общество

З любов`ю до рідної землі

З любов`ю до рідної землі

severun1Завжди усміхнений, доброзичливий, готовий допомогти, розповісти про роботу, про людей, справжній професіонал своєї справи, – ось такий він, головний агроном агрофірми «Новий шлях» Віктор Северин. А ще він – люблячий чоловік, батько, дідусь.

А хто не знає його коронної фрази: «Все буде добренько»!  Мені здається, вона у певній мірі показує його характер, ставлення до життя.

Під час розмови зі мною Віктор Васильович сказав: «Я щаслива людина. У мене є все, що необхідно для того, щоб почуватися щасливо у цьому житті: кохана дружина, вдячні діти, улюблена робота, дружний колектив. Все моє життя пройшло у селі і з цього я дуже радий і щасливий. Бо живу на рідній землі, працюю на землі і дуже її люблю за те, що вона віддячує сторицею за любов та труд».

severun2Колись прочитала цікаву фразу про те, що нашій землі мільйони, мільярди років, а вони залишається прекрасною. Саме про це говорить і Віктор Васильович тільки іншими, своїми словами.

Агроном - одна з головних фігур на селі. Йому до тонкощів відомо все, що пов’язано з вирощуванням сільгоспкультур: способи обробки грунту, строки та способи сівби і збирання врожаю, особливості догляду за посівами. Як, коли і скільки вносити добрива, як вести боротьбу з бур’янами, хворобами та шкідниками. Всі роботи на полях виконують машини, тож агроном знається в сільськогосподарській техніці. До того ж, він ще й організатор сільськогосподарського виробництва, має справу не лише із землею, насінням, добривами, а й з людьми, які вирощують хліб. У його завдання входить планування і організація їх праці, надання необхідної допомоги, наприклад, в усуненні браку в роботі, навчання. Тому агроном повинен володіти ще й організаційно-педагогічними навиками, здібностями. Від того, наскільки він чітко планує роботу, багато в чому залежить продуктивність праці. Досвідчений агроном вже з вечора повідомляє про те, хто, де і що робитиме завтра, розробляє варіанти нарядів на випадок зміни погоди.

Мабуть, я перерахувала не всі обов’язки агронома, але, гадаю, і цього досить для того, щоб усвідомити важливість даної професії.

Віктор Васильович - місцевий, народився у селі Островське і з дитинства мріяв стати зоотехніком, але все-таки доля склалася так, що мав можливість після 8 класу вступити до Липковатівського  радгоспу-технікуму, щоб отримати спе-ціальність агроном-організатор.

У 1974 році молодий спеціаліст приїхав до колгоспу «Новий шлях», певний час там працював, згодом його призвали до лав Радянської армії.

Повернувшись назад до колгоспу, працював і досі працює агрономом.

- Своїми наставниками вважаю А.Т.Криворучка, А.І.Гомона, І.М.Головченка, Т.В.Головченко, В.Г.Калюгу, В.М.Невінчаного, І.Є.Ампілогова, В.М.Сватовського. Дуже вдячний їм за підтримку, допомогу, - продовжує свою розповідь Віктор Васильович. – А ще я вдячний долі, що поруч зі мною завжди гарні порядні люди, які щиро люблять свій рідний край, землю. Ні, я не хочу сказати, що всі навколо мене ідеальні люди, протягом всіх років, що працюю у господарстві, бували різні випадки, але я сприймаю людей такими, які вони є. І разом зі мною трудяться вже діти тих хліборобів, які працювали зі мною у 70-80-тих роках. 

Час плине дуже швидко. Взимку готуємося до весняно-польових робіт, весняні дні наповнені турботами і теж швидко пролітають. Влітку збираємо вирощене і обробляємо ті культури, які ще продовжують розвиватися. Не встигнемо оглянутися – а вже й осінь… Та головне для мене у цій швидкоплинності часу – моральне задоволення від того, що він не проходить даремно. Я завжди люблю спостерігати за тим, як спочатку проростають, а потім колосяться зернові, як стигле зерно сиплеться з бункерів комбайнів, як повертаються за сонцем соняшники…

Хочу також сказати, що я завжди стояв на тому, щоб в господарстві залишалося тваринництво, для якого необхідна тверда кормова база.

Моя робота – це невеликий ланцюжок взаємопов’язаних між собою виробничих процесів та людських відносин. Так, без гарного керівника, справжнього професіонала своєї справи, яким вважаю Олексія Анатолійовича Гомона, хлібороби не могли б вчасно виконувати всі заплановані польові роботи, закупляти ПММ та засоби захисту рослин, і в кінцевому результаті - отримувати високі врожаї.

- Знаю Віктора Васи-льовича більше 20 років, - розповідає керівник агрофірми О.А.Гомон. - Працюємо пліч-о-пліч 9 років в одному господарстві – це людина-глиба, чудовий наставник для молоді, досвідчений спеціаліст в сільському господарстві, користується авторитетом в підприємстві, селі, районі, в наукових установах нашої області, і як спеціаліст - дуже принципова та відповідальна людина. Він - приклад стабільності в житті і недаремно вся його трудова діяльність помістилася на одній сторінці трудової книжки. Наш головний агроном неодноразово відзначений почесними грамотами та подяками району, області, міністерства агрополітики України. Тому я разом з трудовим колективом без вагань подав документи на нагородження В.В.Северина найпочеснішою нагородою Борівського району – медаллю Борівська Слава. Районна рада нас підтримала і в день народження ювіляра голова Борівської районної ради Євген Жук  на урочистих зборах колективу машинно-тракторного парку тепло привітав та вручив Віктору Васильовичу заслужену нагороду-визнання поваги всіх жителів Борівщини. Бажаю йому здоров’я, нових трудових досягнень, дуже  задоволений, що працюю разом з цією людиною.

 ...Віктор Васильович також гарний сім’янин, разом з дружиною, яка, до речі, працює в агрофірмі головним  бухгалтером, виховав доньку Олену, сина Віктора і тепер допомагає виховувати онуків, яких він просто обожнює.

Олена КОЛЕСНІКОВА.