Общество

Учитель – не професія, це — доля

Учитель – не професія, це - доля

55Більшість людей влаштовано так, що усе життя прагнуть пізнавати, вчитися, відкривати і розвивати в собі усі нові і нові якості, можливості і здібності. «Вчителько моя, зоре світова»… Дійсно, як зоря ранкова дарує радість нового дня, радість пізнання світу талановитий педагог, директор Богуславської школи І-ІІІ ст.,  ніжна жінка Валентина Василівна Рещиковець.

Валентина Василівна свідомо вибрала шлях професійної передачі своїх знань дітям та колегам. Учитель… Ми з гордістю  відносимо цю вимогливу, впевнену в собі людину до самої необхідної частини людського суспільства - педагогів! Валентина Василівна виховує у своїх учнях вміння пишатися своєю мовою, пізнавати людину, виявляти її моральне обличчя, духовність. Вона вкладає часточку своєї душі в учнів, вчить пізнавати самих себе, привчає мислити, аналізувати життєві ситуації, бути співчутливими до чужого горя, милосердними до тих, хто потребує допомоги.

 

 Сьогодні позаду вже майже двадцять дев’ять  років педагогічної роботи і двадцять дев’ять  років безперервного навчання. У житті нестримно міняється багато чого. Час та сучасні учні  швидко і  безупинно вносять в життя  нові  риси, нові вимоги. У сучасному навчально – виховному процесі  обов'язково   присутні  інноваційні технології.  Уроки  вчителя дають дітям поштовх до розвитку багатьох функціональних і фізичних якостей, розкривають творчі здібності, дають можливість самореалізуватися  у сучасному житті. Чи є поріг педагогічної зрілості, досягши якого вчитися для неї стане необов'язково?  Ні! Навчаючи інших – навчається сама. ЇЇ робота – улюблений спосіб пізнання, творчості, спілкування, самовираження. ЇЇ учні – однодумці, що довірили часточку своєї долі їй. І всім цим Валентина Василівна  розпоряджатися мудро і точно.

Ця чудова, добра людина  вміє відчувати наш настрій, побачити в очах якусь тривогу чи зажуру – і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків…

Валентина Василівна – взірець на все життя!  Вона багато чого навчила, багато на що наштовхнула, багато на що вперше відкрила очі. За це їй глибока вдячність і щира повага.

Хай у Вашому серці ніколи не згасає вогонь добра і любові. І нехай не обминуть Вас жіноче щастя і вірні друзі. Сил Вам , наснаги, здоров’я, радості, щирих усмішок. Ми пишаємося Вами, любимо та поважаємо!

Логвіненко А.В., Тугай Н.В., заступники директора Богуславської ЗОШ І-ІІІ ступенів.