Люди твои, Боривщино

Інтерв’ю з Миколою Кравцовим 03.2014

 

Микола  Кравцов:  «Тільки в пошуку – прогрес,   невпинний рух вперед»

kravТак уже склалося, що в останні роки на Борівщині часто змінювалися голови райдержадміністрації. Різні тому були причини. Зазвичай, нові ке-рівники району приходили після чергових виборів президента, коли в Україні після перемоги представника тієї чи іншої політичної сили повністю оновлювалася вертикаль влади. Район очолювали люди, які до цього жодного разу не ступали на борівську землю. Тож і затримувалися тут не довго.

 

Микола Олексійович Кравцов, який керує районом з 2012 року – «своя» людина. Тут його коріння, тут він народився, тут вчився, мужнів, набував досвіду на різних керівних посадах.

Про Борівщину не лише сам знає все, а й прагне щоб її славна історія не була припорошена пилом забуття, завжди зберігалася в пам`яті і нинішніх, і прийдешніх поколінь. Свідченням цьому є недавнє широкомасштабне святкування 90-річного ювілею району, створення фільмів, фотоальбомів про наш рідний край та багато-багато іншого…

Кожен наступний рік для голови райдержадмі-ністрації – це нові плани, нові мрії, нові завдання. Які з них вже стали реальністю, а що визначено на перспективу? Про це та інше веду бесіду з Миколою Олексійовичем.

- Найзаповітніше моє бажання, - сказав голова РДА, - це щоб кожний житель Борівщини, від малюка до людини поважного віку, відчував щоденну турботу про себе, пишався малою батьківщиною. От і стараюся робити для цього все, що від мене залежне. Постійно веду прийом громадян як у райдержадміністрації, так і у всіх без винятку населених пунктах району, організовую «гарячі лінії», уважно вивчаю проблеми громадян, прислухаюся до їхніх порад і зауважень. Часто черпаю відповіді на насущні питання з книг. В книгах – мудрість всіх наук, тож читаю і вчусь по них.

- Миколо Олексійовичу, навіть не озброєним оком помітно, що за час Вашого керівництва в районі дуже багато зроблено для людей. Це і освітлення селища, і тротуар з сучасними ліхтарями по центральній вулиці Миру. Ви знаєте, деякі мої знайомі, захоплюючись цією красою, і будучи гордими за своє селище, порівнюють його з набережною Ялти. В темну пору горять яскравими вогнями Підвисоке, інші села району, а значить, вони живуть. Сяють чистотою обкошені, а взимку своєчасно розчищені узбіччя доріг .

У дні свят в центрі Борової переливається жовто-блакитним ко-льором величезний державний прапор України. А скільки радості малечі принесли прекрасні дитячі майданчики, встановлені в парку та в одному з густо населених житлових масивів! На новий рік на площі засяяла різнобарвними вогниками найбільша і найкрасивіша за всю нашу історію ялинка.

Перелік позитивних змін можна продовжувати. Та, мабуть, читачам ще цікавіше буде дізнатися про плани на перспективу.

- Знаєте, перед тим, як повідомити про свої плани, - сказав М.О Кравцов, -розповім таку притчу: «Один чоловік прожив праведно і після смерті потрапив у рай. Бог його зустрів з посмішкою, але чоловік відразу став докоряти:

- Я жив за твоїми законами, нікого не образив, добросовісно трудився, але так і залишився бідним! Ти не дав мені нічого! У мене не було ні будинку, ні сім“ї, ні достатку. Чому?

Бог взяв його за руку і повів у глибину раю.

- Бачиш великий красивий будинок? То твій будинок! Бачиш біля будинку красиву жінку? То твоя дружина, добра, роботяща! Бачиш, поруч з нею граються діти? То твої діти, здорові, красиві! А знаєш, чому в тебе цього не було?

- Чому? - запитав праведник.

- Тому, що ти про це навіть не мріяв...»

Я особисто вважаю, що кожного разу, досягаючи однієї мети, треба ставити перед собою наступну, всякий раз, коли виконується одна мрія, загадувати іншу, і тільки в пошуку буде прогрес, невпинний рух вперед.

Тому задумів у мене дуже багато. Хочеться, щоб ще красивішим, більш впорядкованим став наш район, наше селище. Що стосується його центральної частини, то в планах (за власні кошти в сумі 1 мільйон 600 тисяч гривень) розширення проїжджої частини вулиці Миру, повна заміна асфальтового покриття по цій та вулиці Харківській, включаючи прилеглі території від ринку до банку «Аваль». Можливо, в перспективі, підемо європейськими стандартами і вулиця Миру буде закрита для проїзду транспорту хоча б у вечірні та ранкові години.

Продовжимо встановлення сучасних ліхтарів, озеленення. Разом із збільшенням кількості молодих декоративних саджанців, прагнемо зберегти старі дерева. Недавно обрізали каштани. Хочемо так врятувати їх від негативного впливу жаркого посушливого літа та шкідників.

Поступово оновлюємо парк, прагнемо тримати його в привабливому стані. Я особисто вдячний  керівникам, які виступили з ініціативою по наведенню порядку та обкошуванню зеленої зони селища. Сподіваюсь, що цей приклад наслідують інші небайдужі жителі селища. Адже як приємно літніми вечорами, гуляючи з любимою онучкою, бачити, як поспішають у парк, до дитячих майданчиків молоді мами з малюками, як виблискують іскорки щастя і великого задоволення в оченятах хлопчиків та дівчаток. Це додає енергії, снаги, хочеться робити ще більше красивого, корисного, навіть власними руками…

В районі давно планували збудувати сучасний критий ринок. На даному етапі вже виготовлена проектно-кошторисна документація. Але для реа-лізації потрібні великі кошти. Можливо, дасть Бог урожайний рік, тоді розпочнемо будівництво. Це буде найсучасніший комплекс з магазинами, па-вільйонами, місцями для продажу лишків домашньої продукції.

Я пишаюся красенем спортивно-оздоровчим комплексом, де проходять різноманітні тренування, змагання. Але хочу, щоб тут мали можливість займатись діти з усіх шкіл ра-йону. На перших порах ви-рішується питання про підвезення за певним графіком дітей з Шийківки та Новоселівки.

Серед моїх заповітних бажань – реанімація закритого дитячого садочка «Сонечко». Якщо все добре складеться, то планую перевести сюди дітлахів з приміщення «Берізки», а звільнене приміщення віддати під соціальне житло. В черзі на його отримання – 48 чоловік.

Особлива увага буде приділена системі охорони здоров`я району. Першочергове завдання, яке слід вирішити, - це забезпечення лікарні висококваліфікованими кадрами. А щоб вони приїхали в ра-йон і назавжди залишилися тут, створюватимемо належні умови для їх роботи та проживання. Планується всім молодим лікарям, які будуть направлені на роботу в медичні заклади Борівщини, придбати житло.  Роботу в цьому напрямку вже розпочато. В нинішньому році купили квартиру для лікаря-хірурга.

Найближчим часом вирішуватиметься проблема забезпечення питною водою жителів Ізюмського. Там 85 колодязів, але вода є тільки в 78. Планується за бюджетні кошти викопати ще 5-7,що значно покращить забезпечення питною водою. Також буде виконана проектно-кошторисна документація на освітлення села.

Наша Борівщина пишається земляками, яких знає і шанує вся держава. Це Герой України Анатолій Криворучко. Його вклад у розвиток Чернещини, ра-йону – неоціненний. Чого тільки вартий Свято-Миколаївський храм, який став окрасою Борівщини! Але невблаганна смерть зупинила його полум`яне серце, не дала довести до логічного кінця все задумане. Зокрема, залишилась недобудованою дзвіниця, про яку так мріяв Анатолій Тихонович. Я вважаю своїм святим обов`язком сприяти втіленню в життя мрії покійного.

Всім відоме ім`я  народного депутата України,  Анатолія Григоровича  Чепурного. Його життя, як небесне світило, яке загорілося, але раптово згасло.

Є задумка пам“ять про Анатолія Тихоновича, Анатолія Григоровича, про п`ятьох Героїв Радянського Союзу, інших земляків, які прославили наш край, увіковічити в Алеї Слави. Бо лише той достойний майбутнього, хто завжди шанує минуле. Хочу, щоб це пам`ятала і нинішня молодь, бо, на жаль, деяка її частина втратила високі моральні принципи патріотизму.

- Миколо Олексійовичу, мене теж дуже хвилює моральна сторона деяких молодих людей, підлітків, навіть дітей молодшого шкільного віку. Хіба не защемить серце, коли бачиш «розстріляні» новенькі вуличні ліхтарі, зруйновані лавочки, брутально обписані, а подекуди і зруйновані дитячі майданчики; коли через кожні 50 метрів стоять урни для сміття, а обгортки з цукерок та морозива валяються на тротуарі? Хто винен в такій поведінці?

- Частка вини лягає на суспільство. Певні негативні явища, які оточують нас, транслюються на різних телеканалах, викладаються в інтернеті, погано впливають на свідомість підростаючого покоління.

І, звичайно ж,  багато в чому винні батьки, які всю відповідальність за виховання покладають на школу. Забули, мабуть, що все хороше зароджується в дитині, коли вона ще лежить впоперек ліжка. Коли, гуляючи з мамою чи татом, наслідує їх особистий хороший приклад. Коли не кинута з двох років на виховання «вулиці».

Якщо говорити про школи, про навчальний процес, то мене не зовсім задовольняє його якість. Слід більше практикувати відкриті уроки, атестації, майстер-класи, незалежне оцінювання роботи вчителя, брати на озброєння досвід кращих  шкіл області.

Не знімаю  відповідальності за попередження хуліганських вчинків, з органів  внутрішніх справ. Там укомплектований підрозділ, який повинен регулярно здійснювати патрулювання селища. Але правопорушення часто проходять повз їх очі навіть на центральній площі селища, де в першу ж ніч після встановлення новорічної ялинки з неї зникла частина іграшок.

Мабуть, не помічають працівники міліції і незаконно-діючі пункти прийому металолому, які завдають значних збитків району. Давно заборонена діяльність ігрових автоматів, але вони продовжують працювати.

- Миколо Олексійовичу, жителів селища хвилює також питання безконтрольного проїзду транспорту по газонах, тротуарах. На 14-му кварталі навпростець їдуть навіть великовагові фури. В негоду пішоходи ідуть по багнюці.

- Для вирішення цієї проблеми замовлено нові дорожні знаки. Весною вони будуть встановлені. Тоді державтоінспекція зможе з усією суворістю закону карати порушників. З проханням впорядкувати прилеглі до магазинів території будемо звертатися до всіх підприємців. Як приклад  для наслідування можна взяти підприємця Ольгу Шевцову, багатьох інших, біля чиїх магазинів ідеальна чистота, територія викладена плиткою, озеленена, з ранньої весни і до пізньої осені цвітуть квіти.

- Миколо Олексійовичу, на закінчення – Ваші побажання жителям Борівщини.

- В першу чергу я хочу подякувати за тісну співпрацю, велику допомогу у вирішенні соціально-економічних проблем ра-йону народного депутата України, Героя України Віктора Остапчука. Скажу щире спасибі за підтримку і допомогу керівникам фермерських господарств, агрофірм, приватним підприємцям, всьому небайдужому населенню.

Якщо і надалі так тісно співпрацюватимемо, наш район буде одним із най-кращих, а люди житимуть заможно і щасливо.

Всім борівчанам зичу міцного здоров’я, родинного благополуччя , незмінних успіхів в усіх починаннях. Творіть добро, думайте про хороше, живіть із мріями, бо - це величезний магніт, який притягує до себе всі обставини, необхідні для їх здійснення.

Бесіду велаЛюбов МУХІНА.