ЧИСТОТА У СЕРЦІ І СПРАВАХ
Кажуть, не важливо де і ким ти працюєш, важливо - виконувати свою роботу на совість. Ці слова повністю відношу до Валентини Михайлівни Віннік.
Енергійну усміхнену жінку, яка завжди і кожному готова прийти на допомогу, знаю дуже давно. Двадцять років тому її фото, красивої, зовсім юної, вперше з`явилося на сторінках “Трудової слави». А під ним короткий, але такий багато значущий підпис: «Валентина Михайлівна Віннік трудиться в колективному сільськогосподарському підприємстві «Борівське». Раніше була птахаркою, а ось вже два роки працює дояркою на третій молочнотоварній фермі. Як говорять в господарстві, на обох роботах вона проявила себе як принципова, добросовісна трудівниця, хороший товариш. З початку року отримала від кожної закріпленої за нею корови по 1300 кілограмів молока»...
Народилася Валентина Михайлівна у звичайній селянській сім`ї. Батьки, Віра Сергіївна та Михайло Олексійович, все життя пропрацювали в колгоспі. Тож пішла їхнім шляхом і Валентина, одна з п`ятьох дітей, яких достойно виховало подружжя. Вона ніколи не цуралася ніякої роботи і будь-яку справу виконувала з почуттям особливої відповідальності.
Останні сім років трудиться прибиральницею у приміщенні, де розміщені районне відділення виконавчої служби, нотаріальна контора, районне управління юстиції, реєстраційна служба. Жінка, яка має чистоту і в серці, і у справах, абияк працювати не може. Якщо чистота, то до педантичності. В неї сяє кожний куточок приміщення, виблискують вікна, меблі, радують свіжою зеленню кімнатні квіти.
Валентина Михайлівна не вважає господарем ту людину, яка тримає порядок лише в себе за парканом. Її візитна карточка - квіти за подвір`ям. І це не перебільшення. Приступивши до роботи прибиральницею, вона до невпізнанності змінила прилеглу до закріпленого приміщення територію. Розкопала цілину, вивела траву. Тепер з ранньої весни і до пізньої осені радують око прохожих зі смаком оформлені її руками клумби, насаджені дерева та кущі.
Бог дав руки не для того, щоб ти приймав від інших, а щоб трудився і сам давав нужденним, - говорить словами відомого філософа моя героїня. І вона трудиться, трудиться постійно: вдома, бо любить ідеальний порядок і красу. Її запрошували доглядати немічних. І вона не відмовляла, проводила біля хворих безсонні ночі, ставилася до них з особливою турботою.
А вранці, незважаючи на втому, знову поспішала на основне місце роботи.
Зараз, у вільний від основної роботи час, В.М. Віннік прибирає приміщення відділення «Приватбанку», управління Пенсійного фонду у Борівському районі. Біля останнього теж оформила прекрасні квітники.
Вчора Валентина Михайлівна відзначила день народження. Я приєднуюся до всіх вітань, які на-дійшли на адресу цієї славної жінки, бажаю їй щастя рясного, здоров`я міцного, радості світлої, долі привітної. Нехай в любові і благополуччі живуть батьки, а мама, Віра Сергіївна, нарешті, отримає високе звання «Мати-героїня».
Любов МУХІНА.
