Люди твои, Боривщино

В мирний час служивмій тато , добрих справ зробив багато

В   мирний   час   служивмій  тато , добрих   справ  зробив   багато

23 лютого традиційно відзначають День захисника Вітчизни. Це свято присвячене людям, які захищають свою Батьківщину, хто служив в армії. Мій батько Андрій Омельченко теж свого часу пройшов строкову службу.

Мені цікаво слухати розповіді батька про життя військовослужбовців, про їх побут, умови життя.

Мій батько пішов на службу 23 червня 1993 року, коли Україна вже стала незалежною державою, тож мій тато захищав молоду розквітаючу країну.

Він дуже хотів потрапити до повітряно-десантних військ і його мрія здійснилася, тому вже з першого дня йому там сподобалося.

Батько розповідає, що найскладнішим для нього було звикнути до суворого та чіткого ритму в армії. Та жага до оволодіння воєнною майстерністю переборола усі труднощі.

Найдовгоочікуванішим та незабутнім був день, коли батько вперше стрибнув з парашутом. Те відчуття легкості назавжди залишилося в пам’яті.

Був ще один випадок, про який батько згадує й досі.

Перед навчанням по стрільбі по периметру по-лігону виставлялися чергові, які мали стежити за тим, щоб ніхто не ходив по території навчання. Батько з напарником вирішили скоротити дорогу і короткий шлях пролягав через територію, де проводилися танкові навчання.  Коли вони прийшли туди, раптово пролунав гучний постріл і вони згадали, що в цей час проводять навчання на танках! Увесь час вони з напарником лежали, зрівнявшись із землею. Допомогло те, що зв’язалися по рації з командиром і танкову стрільбу зупинили.

Тато з посмішкою згадує роки в армії: успіхи, невдачі, різні пригоди. Це складна, але повчальна та незабутня сторінка його цікавого життя.

Наталія ОМЕЛЬЧЕНКО.Учениця 8 класу Борівської ЗОШ №1.