У житті – як на довгій ниві

Так кажуть у народі. І недарма, адже на долю сивочолих людей випали дуже важкі випробування – їм треба було пережити лихоліття голоду, війни, післявоєнну розруху та відбудову. 

Такою ж важкою і непростою життєвою стежиною пройшла поважна жителька с. Підлиман – Ганна Федорівна Нужна. 12 лютого цього року вона відзначила своє 94-річчя. Того дня її прийшли привітати Підлиманський сільський голова Олександр Калінін, голова Підлиманської ради ветеранів Галина Бабичева, заступник директора Терцентру Валентина Гоман, заступник завідуючої відділенням соціальної допомоги вдома Алла Севост’янова, соціальні робітники Світлана Синицька та Валентина Федорченко. Поважну пенсіонерку Г.Ф.Нужну щиро вітали з Днем народження, вручили їй букети квітів і торт.

Але найнеочікуванішим подарунком було те, що до Ганни Федорівни привезли її подругу – Катерину Косівну Білик, теж жительку Підлимана, якій 26 лютого виповниться 90 років. Скільки радості було, коли несподівано випала нагода зустрітися! Адже вони живуть далеко одна від одної, а можливості прийти в гості вже немає. Жінок поєднала доля, вони разом працювали, підтримували одна одну, разом пережили й війну.

Гості сіли за святковим столом, смачні страви до якого приготували соціальні працівники. А іменинниця розповідала присутнім про своє нелегке життя. Вона згадала дитячі роки, які пролетіли в рідному Підлимані, своїх батьків  трударів-колгоспників. Рано почала працювати Ганна Федорівна. Її сім’я зазнала голоду, а потім настала війна. Жінка розповіла, що у них деякий час жили наші військові. Вона прала їм одяг, за це солдати подарували мішок манки. Це й допомогло вижити під час війни. Також жінка копала протитанкові окопи разом зі своєю подругою Катериною Білик. Після війни вони разом працювали в колгоспі на рядових роботах. Часто доводилося обробляти буряки…

 Разом із чоловіком Трохимом Івановичем Нужним жінка виростила трьох дітей. Зараз вона живе одна, але підтримує ідеальну чистоту в хаті. Звичайно, їй допомагають соціальні робітники та невістка Юлія Федорівна, але слід відмітити, що, незважаючи на свій поважний вік, Ганна Федорівна залишилася працелюбною, вимогливою до порядку.

Швидко пролетів час спогадів, а потім давні подруги почали співати. Всі, хто завітав тоді привітати іменинницю, відчули, наскільки теплими й прекрасними є най-кращі людські почуття та якості, які передаються в піснях: дружби, кохання, вірності, порядності. Лунали побажання міцного здоров’я, гарного настрою, оптимізму.

Тож чудово, що про життєвий подвиг таких поважних людей не забувають, оточуючи їх піклуванням та турботою.

Тетяна КОЛЕСНІК.