Піввіку разом

26 лютого 1952 року стали на весільний рушник Федір Миколайович та Олександра Марківна Ярмак.

Федір Миколайович у 16 років втік з дому (хутір Байрак Харківського району) на війну, був поранений. Після того, як закінчилася  війна, служив на Курильських островах. По закінченню строкової служби демобілізувався. Повернувся  додому, де його чекала мама, три сестри і шестеро братів. Щоб якось допомогти сім’ї, поїхав на заробітки в Петровський район, де працював на тракторі, там і зустрів своє кохання – Шуру. Вона працювала прицепщицею, дуже гарно співала.

Молодята одружилися, змінилася робота: Шура стала працювати дояркою, Федір скотарем. У подружжя народилося четверо дітей: три доньки - Валентина, Тамара, Віра та син Андрій. Діти виросли, у них свої сім’ї. 15 років тому прийшла біда – у розквіті літ загинув син. Майже рік у хаті не було чути співу. Але життя продовжувалося далі. 10 онуків: Андрій, Надя, Альоша, Сергій, Сашенька, Вова, Сергій, Маринка, Олександр, Федір підростали, вже й правнуків діждались – Альбіну, Вову, Богдана, Едуарда, Софійку, Даню, Єву. І знову сміх і пісня лунає в хаті.

У цей день вітаємо батьків із Золотим весіллям! Бажаємо міцного здоров’я. Дякуємо Богу за те, що вони у нас є.

З повагою, сім’ї СОЛДАТЕНКО, ЗУБКО, ВАСИЛЬЧЕНКО, ЯРМАК, ГУНЬКО.