Разное

«Наймиліша серцю жінка»

«Наймиліша   серцю  жінка»

Серед усіх жінок на світі найріднішою, найдобрішою, наймилішою є, звичайно, мама. Від неї завжди віє ніжністю і затишком.

Ненька… Відразу згадуєш про дитинство, про її добрі руки, колискові пісні. Як добре сказав Т.Г.Шевченко:

«Нічого кращого немає,

  Як тая мати молодая

 З своїм дитяточком малим».

«Моя мама – най-краща!»- так можуть сказати всі діти Землі. Немає різниці, скільки нам років, ми завжди будемо відчувати тепло  рук та сяючу посмішку матусі.

Лагідна, добра, любляча, чуйна - мені не вистачить  найкращих слів, щоб зобразити свою неньку. Її блакитні очі зігрівають мене своїм теплом навіть тоді, коли її немає поруч. Адже я знаю, що матуся допомагає людям. Я гордо можу сказати, що вона - медична сестра і щодня  дарує радість багатьом людям. Її професія - одна з найважливіших для людства. Працівники медицини дарують життя мільйонам людей і я дуже пишаюся тим, що моя ненька бере участь у  цьому. А взагалі, не  важливо,  хто вона за професією. Головне, що вона - моя мама. З її  ніжними колисковими,  повчальними казками,  цікавими розповідями в мене було найщасливіше дитинство. Без її казки не міг прийти сон, тепер без її поради неможливий день, але я точно знаю, що  моя матуся підтримуватиме мене все життя.

Я вже  підросла - і тепер мама ще більше потрібна мені, бо вона зрозуміє, вислухає, дасть  хорошу пораду. Без неї важко й сумно, а з нею весело й затишно. Але є і  такі моменти в нашому житті, коли  мама чомусь сердиться на нас, але  все одно нас любить, якими б ми не були розбишаками чи «шкідливчиками».

Я дуже ціную свою неньку, бо завдяки їй я живу на цім світі та радію життю, адже вона піклується й захищає мене завжди і всюди.  Тільки  матуся  буде мені найкращим другом і радником протягом усього мого життя.

 На мою думку, най-більше щастя для кожної дитини – це відчуття поруч рідної тобі людини – мами.

І коли вже сивина покриє її волосся, ми повинні не забути всю її любов до нас і сповна віддячити їй за  теплоту, чуйність, доброту, поблажливість.

Минуть роки, але нам все одно хотітиметься відчути на собі теплоту її рук, побачити ясну посмішку, зловити щасливий блиск в очах. Тож  давайте ніколи не засмучувати  свою неньку, а приносити їй лише  радість для того,   щоб вона дарувала нам свій світлий погляд.

Мами! Любі матусеньки ! Будьте здорові та живіть вічно!

  Насоненко Ярослава. Учениця  9 класу Богуславської   ЗОШ І-ІІІ ступенів