Закон и мы

«Умови, за яких особа не визначається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту» 2013

 «Умови, за яких особа не визначається біженцем або особою, яка потребує  додаткового захисту» 

     Закон  України  «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»"  підписаний Президентом  України 8 липня 2011року N 3671-VI  визначає порядок регулювання суспільних відносин  у сфері  визнання особи біженцем,  особою,  яка потребує додаткового або тимчасового захисту втрати та позбавлення цього  статусу,  а також   встановлення  правового  статусу  біженців  та  осіб,  які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий  захист  в Україні. Стаття 6 цього Закону «Умови, за яких особа не визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту»
     не  може  бути  визнана біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту:

 -  особа яка вчинила злочин проти  миру,  воєнний  злочин  або  злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; яка вчинила  злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем  або  особою, яка  потребує додаткового захисту,  якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до  тяжких  або особливо тяжких злочинів;
- особа яка винна  у  вчиненні  дій,  що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;  особа,   яка до  прибуття  в  Україну  була  визнана  в  іншій  країні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;   

- особа, яка до прибуття в Україну з наміром  бути  визнаною  біженцем або
особою,  яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні це  не  поширюється  на  дітей, розлучених із сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на  території  України,  а  також  їх  нащадків  (дітей, онуків).
Лідія Васильєва.

Провідний спеціаліст Борівського РУЮ.