Ювілей – це здобутки всіх років життя

Його груди прикрашають «Золота Зірка» Героя України, церковні нагороди, Почесна відзнака «Слобожанська слава» та багато інших орденів і медалей, але не вони приваблюють увагу, коли спілкуєшся з цією людиною, а щира, відкрита посмішка, яка вказує на доброту душі й серця, й очі, які світяться любов’ю, в яких віддзеркалюється життєва мудрість. 

12 лютого відзначатиме свій 65-річний ювілей Герой України, голова ради сільгосптоваровиробників Харківської області, голова Спілки Героїв України Харківщини, член колегії Харківської обласної державної адміністрації, радник голови ХОДА з питань агропромислового комплексу Анатолій Тихонович Криворучко. За всіма цими званнями й посадами – проста й працьовита людина, яку всі жителі району вважають своїм земляком.

Але народився Анатолій Тихонович не в Борівському районі, а в Чугуївському, в селі Базаліївка. Зараз в цьому селі мешкає близько 700 людей, і кожен житель Базаліївки пишається тим, що на їхній землі виросла людина, відома не тільки на всю Харківщину, а й на всю Україну. З малою батьківщиною  Анатолія Тихоновича пов’язують найтепліші спогади, але більшу частину свого життя він провів у Чернещині, тож це село і його люди стали йому рідними.

 Закінчивши в Базаліївці школу, а потім Карачевський сільськогосподарський технікум, поїхав працювати головним агрономом у Сахновщину. Після армії одружився і в 1969 році переїхав жити в Чернещину. Тут починав працювати агрономом у колгоспі, люди, помітивши, як він віддається роботі, як переживає за село, кожного його мешканця, вже через кілька років обрали його на посаду голови колгоспу. З того часу в колгоспі почала з’являтися нова техніка, розвивалося тваринництво, застосовувалися нові технології в рослинництві, що давало небачені до цього врожаї.  Село теж почало розквітати: Анатолій Тихонович подбав про нові красиві будиночки для працівників колгоспу, навчально-виховний комплекс, газифікацію, завжди намагався допомогти кожному, хто звертався до нього з проблемами. Буваючи на святах в Чернещині, кожного разу помічала, як до Анатолія Криворучка підходять літні люди і дякують йому за те, що завжди допомагав, підтримував, створив у селі всі умови для гідного життя. Вдячність людей, їх теплі слова і є для нього найбільшою нагородою, заради цього й варто було віддати більше 30 років напруженої праці на посаді голови колгоспу. Протягом кількох десятиріч «Новий шлях» залишається одним із кращих у районі та області завдяки  міцному фундаменту, закладеному в роки, коли Анатолій Тихонович очолював колгосп.

У 1995 році Анатолій Криворучко почав утілювати в життя свою давню потаємну мрію: будівництво храму в селі. Незважаючи на фінансові труднощі, інші перепони, вже через 5 років на кордоні трьох областей вознісся Свято-Миколаївський храм, який став окрасою не тільки для села, сюди почали приїжджати люди з різних куточків нашої країни. Серед багатьох нагород, що їх отримав Анатолій Тихонович за плідну працю, високу професійну майстерність, розвиток соціальної сфери, найдорожчими для нього є церковні, зокрема, орден преподобного Нестора Літописця, яким його було нагороджено за поширення світлих ідеалів Православ'я в суспільно-політичному житті України.

Вже 5 років Анатолій Тихонович має бути на заслуженому відпочинку, але своє життя він не уявляє без роботи. «Любити працю, допомагати людям, трудитися на благо своєї країни – це секрет довголіття, - говорить Герой України». І, дивлячись на Анатолія Криворучка, важко повірити, що він відзначатиме 65-й День народження: його енергійності, завзятості, життєрадісності можна тільки по-доброму позаздрити.

Як у кожної людини, є в нього захоплення – Анатолій Тихонович любить  подорожувати. В 2011 році в складі делегації Президента України Віктора Януковича він відвідав Японію та Ізраїль. Побувавши в 41 країні світу, пізнавши культуру, традиції, звичаї багатьох народів, переконався в одному: наша Україна має багатий потенціал, наша природа – найкрасивіша, а жінки – найвродливіші. Тому на питання, чи погодився б він жити в іншій країні, відповідає, не замислюючись: «Ні!» З кожної поїздки, крім вражень, привозив кулькові ручки – це ще одне захоплення Анатолія Криворучка, в його колекції їх більше 3 тисяч.

Не зів’яне ніколи краса Чернещини, не стихне про неї добра слава, бо робити внесок в соціально-економічний розвиток села продовжують керівник агрофірми СТОВ «Новий шлях» Олексій Гомон і Чернещинський сільський голова Світлана Вразовська. Не помилився Анатолій Тихонович, передаючи правління Олексію Анатолійовичу: і в агрофірмі, і в селі новий керівник зумів зберегти кращі традиції, розвивається тваринництво, показники урожайності залишаються одними з найвищих у районі.   Приємно увечері, їдучи з Борової в Чернещину, бачити світло вуличних ліхтарів, які для подорожніх – неначе маяк, і з упевненістю можу сказати, що в жодному селі нашого району  немає такого освітлення. А ще завжди з теплотою згадую свята, які проходять у Чернещині: вони насичені, веселі, цікаві. В цьому є заслуга доньки Анатолія Тихоновича, Світлани Вразовської, яку громада в 2003 році обрала Чернещинським сільським головою. Цього ж року Чернещинська сільська рада посіла ІІІ місце в обласному конкурсі «Краща сільська, селищна, міська рада», у 2007 – І місце, в 2004 році  її було визнано переможцем у Всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку». Звичайно, цих результатів досягнуто завдяки постійній підтримці Анатолія Криворучка. Серце батька радіє, що його досвід, його поради допомагають донькам досягати успіхів, що виховав їх працелюбними, чесними, що вдалося прищепити їм любов до людей, до рідної землі.

 Не обходиться жодне свято в селі без другої доньки – Вікторії Забийвороти, яка надає спонсорську допомогу на призи для конкурсів, лотерей, на подарунки почесним жителям села. Пишається Анатолій Тихонович і своїми онуками -  Анатолій і Станіслав здобувають вищу освіту,  в минулому році Анатолій став чемпіоном світу з військово-спортивного багатоборства, онучка Таміла подарувала йому двох правнуків, а найменша онучка Маша – то справжня радість дідуся, вона дитячою усмішкою дарує йому гарний настрій, заряд енергії й сили.  

В горі і в радості завжди  поруч із Анатолієм Тихоновичем була дружина Ольга Олексіївна. Вона надихала чоловіка на добрі справи, підтримувала в тяжку хвилину, все життя залишається другом, порадником.

З упевненістю можна сказати, що свої 65 років Анатолій Тихонович прожив плідно, йому не страшно озиратися назад, згадувати минуле, бо за плечима – багато добрих справ, зроблених  на благо села, району, області, країни. Тож хочеться побажати, щоб кожне слово вдячності людей, додавало Вам, Анатолію Тихоновичу, сил, оптимізму, впевненості, здоров’я, щоб Ви завжди раділи успіхам своїх дітей, онуків, правнуків і щоб Ви ще довго-довго радували всіх своєю красивою посмішкою!

Тетяна ГУНЬКО.