Закон и мы

Трудовий чи цивільно-правовий договір?

Трудовий чи цивільно-правовий договір?

Останнім часом почастішали випадки, коли роботодавці замість укладення трудового договору пропонують працівникам  укласти цивільно - правову угоду. Що ж обрати працівникові і про що потрібно пам’ятати роботодавцям у таких випадках? Про це ми запитуємо начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області Олену Назаренко.

- Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати пра-цівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудові договори, як правило, засвідчуються внутрішнім наказом підприємства, який має містити, зокрема, ім’я працівника, посаду та дату початку роботи. Як правило, роботодавець не може вимагати від працівника виконання обов’язків, не передбачених трудовим договором.

Працівники мають право на укладення, зміну і припинення трудового договору у відповідності з основними положеннями, передбаченими законодавством. Ці правові положення передбачають:

§          заборону необґрунтованої відмови роботодавця в прийнятті працівника на роботу;

§          заборону дискримінації у сфері зайнятості з будь-яких причин, не пов’язаних з виконанням роботи;

§          можливість переведення працівника на іншу постійну роботу тільки з його згоди;

§          припинення трудових відносин лише на основі підстав, передбачених законом.

-           Що ж таке цивільно-правова угода і в чому її відмінність від трудового договору?

- Виконання робіт, надання послуг громадянами може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору. Найбільш поширеними видами цивільно-правових договорів є договір підряду і договір про виконання послуг.

            Основні відмінності договору цивільно-правового характеру такі:

§          виконавець зобов’язується на свій ризик виконувати небезпечну роботу, не має дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, тобто виконувати роботу або надавати послуги у зручний для нього час;

§          запис до трудової книжки не заноситься;

§          розмір оплати визначається у договорі та не залежить від мінімального розміру оплати праці;

§          строк договору ви-значається за згодою сторін. Сторони договору не мають дотримуватися положень про розірвання трудового договору, передбачених законом;

§          соціальні гарантії надаються тільки тоді, коли виконавець самостійно здійснює відрахування в соціальні фонди;

§          трудові гарантії (такі як щорічна відпустка, оплата відрядження, 40-годинний робочий тиждень тощо) не надаються.

Дуже часто працівнику, який влаштовується на роботу, роботодавець пропонує підписати такий договір цивільно-правового характеру замість звичайного трудового договору, а працівник, не розуміючи відмінності цих двох договорів, погоджується.  Однак, як працівник, так і роботодавець мають пам’ятати, що у разі укладення цивільно-правового договору,  такі правовідносини не регулюються трудовим законодавством.

Повідомлення