Життя своє прожив він гідно, залишив пам`ять нам навік

Життя  своє  прожив  він  гідно, залишив  пам`ять  нам  навік

kruvorych6 січня 2014 року обірвалося життя чудової людини, якою по праву пишалася Борівщина, Харківщина  й  уся Україна – помер Герой України Анатолій Тихонович Криворучко. 12 лютого йому виповнилося б 67 років…

Страшну звістку кожен, хто знав Анатолія Тихоновича, сприйняв  з величезним болем і гіркотою в серці. Навіть небо всю ніч плакало дощем.

Пам’ять про нього житиме у віках, адже він зробив дуже багато для людей, для Чернещини, для Борівського району, для Харківщини, для України,  будучи вірним патріотом своєї Вітчизни. Недарма  одна з останніх нагород Анатолія Криворучка – орден «Патріот Вітчизни», він побував більше, ніж у 40 країнах світу, мав можливість обрати собі для постійного місця проживання будь-яку найрозвиненішу країну, але був вірним батьківщині, до останніх днів свого  життя безмежно любив Україну  і її простих людей.

Він і сам був дуже простою, щирою, душевною людиною. Народився в селі Базаліївка Чугуївського району в простій, небагатій родині. Закінчивши школу, вступив до Карачевського сільськогосподарського технікуму, вивчився на агронома.  У Чернещину приїхав працювати в 1969 році – спочатку агрономом, а вже через кілька років очолив колгосп. Енергії, завзятості, а головне – гострому розуму Анатолія Криворучка міг би позаздрити кожен. Але мало хто здогадується, скільки безсонних ночей у нього було перед тим, як прийняти якесь важливе рішення, як тяжко боліла душа, коли  не вдавалося  здійснити якийсь задум. Особливо близько до серця він приймав людську біду, адже кожна людина для нього була рідною.

У  Чернещині майже все нагадуватиме про Анатолія Тихоновича, та най-більше – агрофірма «Новий шлях», якій він віддав кращі роки свого життя. Всім серцем він любив землю,  ви-їжджаючи в поле, довго вдивлявся в безмежну далечінь,  милуючись красою полів і вдихаючи  особливий  аромат землі. За його любов земля щедро віддячувала йому небаченими урожаями. З того часу, як  колгосп очолив  Анатолій Криворучко,   підвищилися не тільки врожаї, а й надої молока, всюди одразу було помітно руку дбайливого господаря, який  прагнув зробити господарство найкращим, щоб добра  слава про нього розійшлася по всій Україні. І слава розійшлася, але не тільки по Україні, а й далеко за її межами  - в колгосп  не раз приїжджали переймати досвід із-за кордону. Завдяки міцному фундаменту, закладеному в колгосп у роки керівництва Анатолія Тихоновича, навіть через багато років «Новий шлях» залишається серед кращих господарств району і області.

Не в кожному селі можуть похвалитися тим, що в їхньому будинку є газ і вода – необхідні для людського блага, а в Чернещині вже й не пам’ятають, коли це в селі не було води й газу. І, запалюючи «блакитний вогник» або відкриваючи воду, часто добрим словом згадують Анатолія Тихоновича, який подбав про те, щоб у селі був і газ, і вода.

 За допомогою Анатолія Криворучка в селі було зведено багато будинків, нову школу, дитячий садочок. Але особливою гордістю для нього, як і для кожного жителя Чернещини, став  Свято-Миколаївський храм. Будучи людиною, яка глибоко й щиро вірить у Бога, він мріяв збудувати церкву, яка б своєю красою приваблювала віруючих із усіх куточків України. Свій задум Анатолій Тихонович почав утілювати в 1995 році.  Вже через 5 років на кордоні трьох областей – Донецької, Луганської, Харківської - вознісся Свято-Миколаївський  храм.  Серед багатьох нагород, що їх отримав Анатолій Тихонович за плідну працю, високу професійну майстерність, розвиток со-ціальної сфери,  є церковні, зокрема, орден преподобного Нестора Літописця, яким його було нагороджено за поширення світлих ідеалів Православ’я в суспільно-політичному житті України.

У минулому році завдяки Анатолію Криворучку  в Чернещинському сільському Будинку культури  було зроблено ремонт опалення вартістю більше 200 тисяч гривень. Тому, що в Будинку культури тепер  тепло, він радів разом із жителями Чернещини на День села – це було одне з його  улюблених свят.

Анатолій Тихонович любив свята, організовував їх завжди «з розмахом», щоб люди повеселилися й відпочили від душі.  Саме він і започаткував святкову лотерею, яку всі чекали з нетерпінням і якій  раділи й великі, й малі. Останні роки Анатолій Тихонович не жив у Чернещині, але по можливості завжди приїжджав сюди на свята, адже це була чудова нагода поспілкуватися із земляками. Люди теж тягнулися до нього всією душею,  знали, що він і порадіє з ними, і розділить їхній біль. Мабуть, немає людини в Чернещині, яка б не зверталася до Анатолія Тихоновича за якоюсь порадою чи допомогою; щоб почути його мудре слово, приїжджали й з інших сіл.

Великий спадок, багато добрих справ  залишив  своїм землякам на згадку Анатолій Тихонович Криворучко. Він міг би зробити ще дуже багато, адже до останнього працював, активно займався громадською  діяльністю, обіймав посаду голови аграрного союзу Харківської області, був головою Спілки Героїв Харківщини, та його велике, щире, добре серце так раптово перестало битися…

8 січня у Свято-Миколаївському храмі попрощатися з Анатолієм Криворучком зібралося більше двох тисяч людей, які приїхали з усіх куточків України. З храму його провели  в останню путь і поховали на кладовищі в с. Чернещина.

Тетяна  ГУНЬКО. 


Новости Украины - trudovaslava.info

 
 

Еще из этой рубрики:

Здесь вы можете написать комментарий к записи "Життя своє прожив він гідно, залишив пам`ять нам навік"

* Текст комментария
* Обязательные для заполнения поля


Архивы
Наша статистика
Яндекс.Метрика
Читать нас
Связаться с нами