Официально

Де не працює система управління охороною праці, там трагедії

Де не працює система управління охороною праці, там трагедії

Більша частина нещасних випадків трапляється через порушення трудової і виробничої дисципліни, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов’язків, та інших,  тобто, основною причиною травматизму на виробництві залишається низький рівень організації роботи з охорони праці. Саме на усунення організаційних причин травматизму слід звернути  увагу всім учасникам виробничого процесу.  На жаль, здебільшого формальне відношення до навчання, проведення інструктажів з охорони праці, відсутність належного  контролю з боку роботодавця за дотриманням працюючими нормативних актів з безпеки праці, дієвого нагляду за їх роботою приводить до порушень, і, як наслідок, - до втрати здоров’я, а то й життя.

            Аналіз показує, що серед причин — відсутність на підприємствах чіткої організації роботи в галузі охорони праці. Як каже народне прислів’я: “Стук-грюк, аби з рук”. Слідом ідуть: низька культура охорони праці, недостатнє опрацювання питання, недостовірна оцінка власного досвіду і практики, відсутність заохочувальної системи, яка б спонукала працівника до неухильного додержання вимог безпеки. Окремо стоїть вже не питання, а проблема ефективної підготовки спеціалістів з охорони праці та якісного навчання з питань охорони праці працівників підприємств усіх рангів.

            Будемо відвертими: якщо з десяти підприємств  двох-трьох робітників періодично збирають хоч  на кілька хвилин, аби зачитати їм ту чи іншу інструкцію, то на решті інструктаж, як такий просто відсутній. Звичайно, вміння все правильно організувати, спрогнозувати, передбачити не виникає на порожньому місці. Потрібен досвід. Але ж багато важить і теоретична підготовка. Бо значно дешевше і гуманніше вчитися на чужих помилках, ніж платити за власний досвід своєю чи чужою кров’ю. Тут вкотре слід загострити увагу на якості навчання фахівців у навчальних центрах, де теорія мусить доповнюватися повноцінною практикою.

Така ситуація однозначно свідчить про те, що на багатьох підприємствах немає ефективної системи управління охороною праці, слабка профпідготовка кадрів різних рівнів, інертні служби охорони праці тощо. Але ж ці прикрощі не виникають самі по собі. Вони характеризують ставлення до охорони праці роботодавця та його команди, які формують внутрішню політику охорони праці. Як примусити цих посадових осіб докорінно змінити позицію? Практика свідчить, що перевірки з боку державних наглядових органів, штрафування, залякування працівників кримінальною відповідальністю не дають бажаного ефекту. Бо не зачіпають найдорожчого для власника — прибутку.

Звичайно, вищесказаним не вичерпає усіх нагальних проблем. Тому звертаємося до роботодавців:  давайте наполегливіше і глибше аналізувати реальні проблеми роботи служб охорони праці.

В.В. Дубинський. Страховий експерт з охорони праці ВВД ФСНВУ в Ізюмському район.