Общество

Інтерв’ю Л. Логвиненка, кореспондента газети «Сільські вісті» з А. Ровчаком

Відлунали політичні баталії, обрана Верховна Рада розпочала роботу, сформувала свої керівні органи та новий уряд «старого» Азарова. Напередодні Різдва Христового я мав зустріч з людиною, яка, скажімо так, достойно вибори не виграла – Андрієм Яковичем Ровчаком, Героєм України, керівником ТОВ «СК ВОСТОК» Ізюмського району Харківської області.

Кор. Андрію Яковичу, які відчуття має людина, яка прийшла до фінішу другою, незважаючи на те, що мала зустріч в кожному населеному пункті округу і мала програму, що відповідала потребам і сподіванням людей про зміни в суспільстві. На Ізюмщині, Борівщині, Шевченківщині Вас підтримав кожен третій, в цілому по округу майже кожен четвертий. Почуття образи немає? Чому не зрозуміли, чому не зміг достукатися?

Ровчак. Давайте розділимо виборців за таким показником як рівень розуміння. Частина людей уособлює майбутніх депутатів як законотворців, що здатні змінити правила гри в країні. Таких меншість, але вони є. Інша – нікому не вірить і абсолютно, з їх точки зору правильно вважає, якщо він просить нашої підтримки, то нехай нам зараз щось дасть: гречку, шиферину на дах, засипе вибоїну на дорозі. Не можна ображатися на них, адже багато разів обдурені, вони хочуть мати хоча б щось сьогодні. Час покаже, що принесе оте смішне вибори ще цього року. Мене підтримали там, де я живу та працюю, майже дев’яносто відсотків земляків. Саме перед ними відчуваю може й не провину, а те, що не можу в нинішніх законодавчих рамках дати більше для розвитку цих сіл. Адже правила гри в країні з таким результатом виборів, на жаль, не зміняться. Новий бюджет країни на 2013 рік має яскраво виражену фіскальну ознаку, рівень його со-ціальності нижчий за бю-джет кризового 2009 року.

Щиро вдячний простим людям, яких не знав до виборчої катавасії, але отримав і продовжую отримувати від них листи зі словами підтримки. На більшості зустрічей я відчував порозуміння з тими, хто прийшов. Це був дотик душі, коли співрозмовників хвилюють однакові цінності. Повірте, таке духовне єднання дорогого коштує.

Кор. Як керівник з багаторічним стажем Ви не можете не грішити адмініструванням. А як воно, коли бульдозер адмінресурсу котиться по тобі? До речі, чи продовжуються «контри» з районними владами, перед якими стояло завдання дати результат будь-якою ціною?

Ровчак. Якщо люди мають зробити вибір, я поважатиму його, і якщо він не співпадає з моїми доводами, свою точку зору доводжу не шляхом погроз чи залякування, а переконаннями, аргументами і нарешті, досвідом. А влада має встановлювати чесні правила гри. З сумом прочитав, що за підсумками минулого року в Ізюмському районі поголів’я корів зменшилося на дев’ятнадцять відсотків. Це наслідок несправедливого адміністрування на рівні державному і випадкових кадрових призначень на районному. Так що районній владі не «контри» треба роздмухувати, а сумлінно працювати на покращення без лапок життя простої людини, дбати про соціальний захист пенсіонерів та дітей.

Кор. Я побував на деяких Ваших зустрічах в окрузі. Ви починали та закінчували бесіди тим, що є прихильником опозиційних сил, що Тимошенко і Аваков – це Ви. Може треба було проявити політичну хитрість і, зважаючи на вподобання більшості, йти самовисуванцем? До провладного табору все одно не приєдналися.

Ровчак. Я не гравець, а господарник і в чужу одежу ніколи не рядився. Чому з чотирнадцяти округів на Харківщині в жодному не переміг опозиційний кандидат? Отой бульдозер адміністративний, про який Ви питали, якраз зіграв зіграв свою роль. Але я вірю, що депутати, які пройшли від опозиції, особливо такі, як А.Б.Аваков, відстоюватимуть у парламенті інтереси українського суспільства, зокрема, жителів нашого округу.

Кор. Загалом зрозуміло, що післявиборчий де-пресивний синдром у Вас не розвинувся. Через участь у політиці виробничу сферу на другий план перемістили?

Ровчак. Важко самоусунутися від живого виробництва. Майже шість тисяч голів ВРХ цілодобово будуть притягувати увагу будь-якого керівника. Не збиваємося з курсу нарощування дійної череди. Це стосується не тільки Ізюмського, а й Шевченківського і Борівського ра-йонів. Побудували сучасний доїльний зал, морочимося із запуском власної переробної сільгосппродукції, будемо збільшувати продуктивність водного зеркала. Як і будь-який інший, сільськогосподарський бізнес нікого не відпускає надовго.

Кор. Можна наостанок декілька коротких побажань читачам?

Ровчак. У Різдвяні свята бажаю усім віри у краще майбутнє. Кращі часи приходять до тих, хто не сидить склавши руки у хаті, що з краю. Я бажаю українцям їсти власний хліб, і ніколи не забувати пророчих слів нашого Кобзаря «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь».